Група українських і польських інженерів розробила справжню "Пасіку майбутнього". Кожен "розумний вулик" обладнаний електронними IoT пристроями, які передають інформацію про життя бджіл бджолярам безпосередньо на смартфон.

"Пасіки Майбутнього", крім України, вже кілька років успішно працюють в Канаді та Польщі. Готується відкриття пасік в США, Ізраїлі та інших країнах Європи. З кожним роком до команди розробників приєднується все більше інженерів, вчених, професійних бджолярів з багатьох країн.

Однак запатентували своє ноу-хау автори ідеї саме в Україні. До того ж проект пройшов відбір на European Bee Awards 2019.

«Пасіки Майбутнього» дозволять створити в країні абсолютно новий ринок — ринок запилення, ефект від якого оцінюється за різними джерелами від 2 до 4 мільярдів доларів щорічно», — розповідає автор ідеї проекту Ігор Курдін.

«Варто виїхати за межі України і Східної Європи і поцікавитися там цим питанням: на чому заробляють бджолярі, якщо закупівельна ціна меду $1,5-2? Відповідь очевидна - більше 60% доходів в Канаді бджоляр отримує, надаючи послугу запилення. Там ринок послуг запилення працює з 1960-х

На запилення квітів Дерев мигдалю, що ростуть в Каліфорнії, з'їжджаються більшість бджолярів Америки, які спеціалізуються на запиленні. Більше 70% мигдалевого горіха продукуються саме в Каліфорнії. Це багатомільярдний бізнес.

Залежність дуже проста: 1 хороший вулик на 1 га яблунь в період цвітіння підвищує продуктивність яблунь на 10-20%, а наприклад на лохину потрібно 4 вулика і врожайність підвищується до 30%, і так далі. Багато виробників лохини в Польщі встановлюють вулики виключно для запилення-інакше урожай в рази буде менше. У Польщі ось-ось з'явиться ринок запилення», — зазначив Ігор Курдін.

"Там існує і державна підтримка і підтримка польського відділення GreenPeace. Ці організації разом провели аналіз сільськогосподарських угідь Польщі, які використовуються для вирощування плодів, овочів запилюють і ріпаку і встановили який ефект для підвищення продуктивності та економіки Польщі може принести впровадження системи запилення.

Це близько 5-7 млрд злотих щорічно ($1,5-2 млрд), не рахуючи нових робочих місць. Це новий вид сервісу, який успішно функціонує в сусідній Німеччині. До речі, в Ізраїлі немає вільних угідь, щоб не запилялись. Тематикою запилення в Ізраїлі займається Міністерство меду.

Складаються графіки, плани проведення робіт по запиленню, оптимальна кількість пасік та їх оптимальне місце знаходження розраховується і підтверджується актуальними даними GPS», — додав фахівець.

«Ніхто з нашої команди ніколи раніше не мав нічого спільного з бджолами і пасікою, і тепер кожен з нас став бджолярем. Наші діти із задоволенням нам допомагають і знають тепер, що мед береться не з магазину. Власне це і стало головним мотивом нашого проекту — відірвати дітей від смартфонів, перемкнути увагу з допомогою смартфона на природу.

Потім, збираючи інформацію, ми прийшли до висновку, що бджоляр зі смартфоном — це абсолютно нова професія. Зі смартфоном бджільництво буде виглядати по-іншому. Отримуючи дані з вуликів і накопичуючи їх, ми можемо прогнозувати подальший розвиток вулика, пасіки, ефективності запилення », — розповів автор ідеї проекту Ігор Курдін.

Надалі автори унікальної розробки планують збільшити мережу і вивести її на новий рівень

«Це цілком може бути нова соціальна мережа іншого типу. В ній кожен може бачити, що відбувається у колеги на точно такому ж вулику, якщо, звичайно, дозволить ділитися даними так само як ми ділимося нашими фото або враженнями в соціальних мережах.

Тут кожен може невідомого бджоляра запитати: як у тебе виходить, що кожен день є приріст по 3-4 кг? Навчи, плиз, дай пораду. Іншим цікаво, що робить Гуру в бджільництві — вони повторюють його дії. Це вже не кажучи про накопичення інформації та формування найкращої моделі поведінки «розумного вулика», а далі — копіювання і передачі цієї поведінки на інші вулики », — додав Ігор Курдін.

«Поки найбільшим бенефіціаром є вчені. Вони можуть провести необхідний експеримент або дослідження одночасно у багатьох країнах світу в однакових умовах (вуликах), але на різних географічних широтах. Це неймовірно прискорює дослідження, винаходи і тестування ліків для бджіл, яких стає в світі все менше. І, власне, це вже використовують канадські вчені.