Незважаючи на ймовірність російського вторгнення в Україну, її президент Володимир Зеленський виступив на Мюнхенській конференції з безпеки. Його промова може увійти до історії. Репортаж DW.

Коли ведуча, зірка телеканалу CNN Крістіен Аманпур запитала Володимира Зеленського, чи не побоювався він їхати до Мюнхена, президент України вдав, що не зрозумів питання: "Ні, тут же друзі". "Але ви залишили ваш будинок без нагляду", - не вгамовувалась американка. "Я впевнений, що наша країна в надійних руках", - відповів Зеленський.

Це було вже під час дискусії на подіумі після його 20-хвилинної промови на Мюнхенській конференції з безпеки у суботу, 19 лютого. Промови, на початку та в кінці якої публіка у залі - західні політики, військові, бізнесмени та експерти - аплодувала стоячи.

Як Мюнхенську конференцію накрило хвилею солідарності з Україною

Візит наражався на великий ризик після того, як напередодні президент США Джо Байден попередив про масштабне вторгнення російської армії в Україну, яке готується найближчими днями. За підсумками дня мотивація Зеленського таки прибути до Мюнхена стала зрозумілою. Президент України прилетів на кілька годин до столиці Баварії не лише для того, щоб ще раз особисто обговорити з західними лідерами дії у разі розростання локальної позиційної війни на Донеччині до масштабного військового вторгнення РФ. Він прилетів, щоб промовити, дивлячись їм, західним лідерам, в очі.

Вже за кілька днів чи тижнів мюнхенська промова Зеленського може увійти до підручників історії як останній виступ президента України на Заході перед "катастрофою", як учасники форуму назвали сценарій великої війни Росії проти Києва.

Про що ж говорив Зеленський, для якого це вже другий візит на Мюнхенську конференцію з безпеки? Вперше, у лютому 2020 року, він виступав не на головній сцені, а у невеликій залі на полях форуму.

Цього разу Зеленський був заявлений одним із головних спікерів. Він говорив швидко, енергійно та емоційно, згадавши ім'я вбитого цього дня на Донбасі українського військового та членів його родини. Промова українського президента була настільки насичена яскравими фразами, що перекладач ледь встигав точно передати її у всіх деталях. Один із головних посилів - Україна не боїться загрози війни з Росією і не збирається, як висловився Зеленський, "лягати в труну" в очікуванні російських солдатів: "Ми не вважаємо, що нам треба панікувати".

Зеленський констатував, що система безпеки, яка склалася у світі, не змогла захистити Україну, і дорікав країнам, які з Києвом у 1994 році підписали Будапештський меморандум (Росію, США та Великобританію) в ігноруванні українських закликів зібратися для консультацій. Меморандум закріпив відмову України від успадкованої від СРСР ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки. Щоправда, Зеленський промовчав про те, що той меморандум носить радше добровільний характер і не є обов'язковим з погляду міжнародного права.

На тлі концентрації російських військ біля кордонів України та загострення на Донбасі президент просив допомогти, зокрема, запровадженням превентивних санкцій проти Росії і критикував Захід за те, що він назвав політикою "умиротворення". Деякі пасажі у виступі звучали як ляпас тим країнам, яким президент України дорікнув у "байдужості". Він дякував партнерам за допомогу зброєю, але сказав, що не хоче їх перераховувати, "щоб нікого не образити". Усі в залі зрозуміли, що Зеленський натякав на позицію Німеччини, яка відмовляється від постачання зброї Києву, посилаючись на свою історію.

Коментар: Політика умиротворення Росії з боку Німеччини нічого не дасть

"Якщо дипломатія програє…"

Крім Зеленського, найяскравішими стали виступи віцепрезидентки США Камали Харріс та прем'єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона. Їхня головна теза - шанс для дипломатії є, але якщо Росія перейде до масштабної агресії проти України і, як сказав Джонсон, "якщо дипломатія програє", Захід негайно відповість безпрецедентними санкціями. Після двох днів конференції складається враження, що Захід налаштований песимістично.

Слово "якщо" лунало у Мюнхені особливо часто, відбиваючи невизначеність нинішнього становища. "Червоні лінії" для Росії окреслені, санкції узгоджені, кроки союзників по НАТО та їхніх партнерів розписані. Стриманіше, ніж гості з США та Великобританії, виступив канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz), для якого ця Мюнхенська конференція - прем'єра на новій посаді. Одну зі своїх головних цілей щодо російсько-української кризи він сформулював так: "Максимум дипломатії, але без наївності". Чи було це визнанням того, що Берлін раніше наївно ставився до Росії, - питання залишилося відкритим.

У будь-якому разі Шольц незвичайно жорстко висловився щодо заяв Росії про "геноцид" на Донбасі, назвавши їх "сміховинними".

Насправді у Мюнхені багатьом було не до сміху. У кулуарах конференції панувала напружена атмосфера очікування війни. "Я не можу повірити, що це справді відбувається", - говорила одна німецька журналістка своїй колезі. Від британських офіцерів навпаки можна було почути фразу: "Ми цього чекали".

Коли ввечері в суботу чорні лімузини розвозили учасників конференції - кого в готель, а кого, як Зеленського, в аеропорт, - за поліцейськими кордонами вирувало далеке від війни в Україні життя. Незважаючи на зимову холоднечу на вулицях було багато молоді, у тому числі - ряжених. У Німеччині цими днями - пік карнавального сезону. Мюнхен святкує карнавал.