Шановний Президент Туск, шановні друзі та колеги, пані та панове!

Завжди приємно бути тут, у Брюсселі, в серці об’єднаної Європи. Брюссель став звичним місцем призначення для українців.

Гран Пляс, Берламон…  – тут все більше відчуваєш себе як вдома.

Тим більше, що ЄС відкрив новий горизонт для східноєвропейських партнерів.

"Східне партнерство" здавалося доволі конкретним, аби дати нам відчуття залученості.

Водночас, доволі невизначеним, аби заспокоїти держави-члени ЄС, які відчували, що ЄС занадто розширився.

Таке поєднання практичного наповнення та невизначеності супроводжувало нас крізь складні часи:

- і у Вільнюсі, в 2013 році, коли попередня влада в Україні вирішила не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС і таким чином спровокувала Революцію Гідності – Революцію за Європу!

- і у Криму, у 2014 році, коли РФ вирішила взяти реванш в Україні та сплановано окупувала частину території незалежної держави – безпосереднього сусіда Європейського Союзу!

- і на Донбасі, у 2014 році та по цей день, коли російські військові сили утримують іншу частину української території під Кремлівським гібридним контролем – зухвалий ляпас по обличчю міжнародного права та ЄС!   

Ці "складні часи" позначилися важливими уроками:

- Європа отримала серйозного противника – Росію – з глибоким антиєвропейським порядком денним.

- Аби підірвати Європу, Росії не треба атакувати зброєю (достатньо розхитати єдність Європи та її гідність).

- Якщо Європа хоче встояти, їй необхідно стати жорсткішою (політично, риторично та ідеологічно).

Маємо засвоїти урок російської гібридної війни по всій Європі – від Британії та Іспанії до Нідерландів, Франції та Німеччини.

- Нам не варто більше ховатися за нечіткими технократичними формулюваннями –  маємо говорити чітко, як ніколи!

- Нам не варто більше обирати між ідеалами та власними інтересами – маємо об’єднатися гідною метою у наших найкращих інтересах!

- Нам не варто більше обмежувати потенціал нашого партнерства – маємо розкрити його та бути стратегічними і далекоглядними!

У протилежному випадку апетит Росії лише розігріватиметься.

Дорогі друзі,

кілька років тому ніхто не міг би собі уявити, що такі сміливі та амбітні проекти, як Угода про асоціацію та безвізовий режим, стануть реальністю.

Ми в Україні пам’ятаємо складні перші кроки перед тим, як Європейський Союз таки пристав на ці стратегічні ініціативи.

Ми чули мільйони виправдань, перемішаних із втомою та тиском.

Пройшли роки, і ці ініціативи стали нашою спільною історією успіху.

Перебуваючи сьогодні тут, від імені Українського народу я хочу подякувати Президенту Туску та Президенту Юнкеру та усім нашим друзям за реалізацію цього історичного досягнення.

У вас виявилося достатньо лідерства та мудрості розгледіти та реалізувати унікальну можливість. Ви втілили її в реальність.

Настав час визначати нові цілі. Наш саміт міг би стати новою точкою відліку у цьому сенсі.

Маємо "налаштовувати наші вітрила", аби подолати бурхливі води у напрямі до нових можливостей:

 заохочуючи країни, які мають європейські прагнення та демонструють прогрес на демократичному шляху;

   вказавши шлях розвитку для кожної країни на основі її прагнень та досягнень.

Маємо бути відвертими самі з собою після того, що сталося у 2014-2017 роках – нема більше повернень до "старої нормальності".

"Старої нормальності" більше не існує. Пазли Заходу та Сходу Європи мають бути складені знову разом – і "Східне партнерство" може бути інтегруючою частиною цього.

З вивіреною та змістовною стратегією, ми зможемо перетворити регіон у твердиню політичної стабільності, соціальної стійкості та економічного процвітання.

Дорогі друзі,

давайте не розглядати "Східне партнерство" як спосіб запобігти прагненню країн регіону до перспективи членства в ЄС.  

Допоки ЄС є еталоном успіху, країни хотітимуть стати його частиною.

Європейський Союз має захищати себе від тих, хто кидає йому виклик – а не від тих, хто на це дивиться з надією та захопленням.

Кожна країна "Східного партнерства" бачить таку співпрацю по-своєму.

Україна розраховує (насамперед) на так звані "чотири союзи" - енергетичний союз; цифровий єдиний ринок; митний союз та асоціація з Шенгенською зоною.

Ми хочемо більше Європи в Україні.

Ці чотири напрями видаються нам вірним шляхом на цьому етапі.

Ми прагнемо дивитися за горизонт сьогодення.

Не тому, що ми хочемо винагороду авансом, а тому, що українці заслуговують на мету.

На мету заслуговує кожен – особливо ті, хто платить за це відповідну ціну.

І ніхто не сплачує більшу ціну, ніж Україна. Тож давайте дивитися у майбутнє сміливо, без остраху.

Давайте будувати наше партнерство на основі:

- розумної диференціації, а не жорсткої однаковості!

- спільних цінностей, а не короткозорої технократії!

- сміливих амбіцій, а не незграбних виправдань!

Дякую за увагу!