Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до законодавства, які зобов'язують Українську православну церкву (Московського патріархату) змінити назву, вказавши приналежність до Російської православної церкви.

Це рішення підтримали 240 депутатів з 226 необхідних.

Після голосування депутати від "Опозиційного блоку", які виступали різко проти цього рішення, побились з колегами з "Народного фронту" біля парламентської трибуни.

Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент (Вечеря) сказав BBC News Україна, що церква не буде змінювати свою назву.

Також депутати окремим проектом планують уточнити процедуру переходу релігійних громад з підпорядкування однієї церкви до іншої задля спрощення переходу від УПЦ МП до новоствореної Православної церкви України.
    
"Ці два закони допоможуть українській церкві здобути ширшу підтримку в Україні", - оцінив документи спікер парламенту Андрій Парубій.

15 грудня у Києві відбувся об'єднавчий собор помісної Православної церкви України, який обрав митрополитом Київським Епіфанія.

Вселенський патріарх Варфоломій привітав його з обранням та запросив для співслужіння та отримання томосу про автокефалію (незалежності) української церкви 6 січня.

До новоствореної помісної церкви повністю увійшли колишні УПЦ КП та УАПЦ, які вже формально розпустили старі структури.

До церкви долучились двоє єпископів УПЦ МП, яка є частиною Російської православної церкви. РПЦ ще у жовтні розірвала церковне спілкування із Вселенським патріархом. Згодом таке ж рішення продублювала й УПЦ МП.

Собор УПЦ МП заборонив своїм єпископам брати участь у створенні помісної церкви, а тому учасників об'єднавчого собору вже позбавили посад і заборонили у служінні.

Під стінами парламенту відбулось "молитовне стояння" сотень прихильників УПЦ МП, які протестували проти законодавчих змін.

"Будемо захищати кожного священика, кожен храм", - заявив у парламенті депутат від "Опозиційного блоку" Вадим Новинський, який є відомим спонсором УПЦ МП й противником створення помісної церкви в Україні.

Пан Новинський закликав депутатів припинити "займатись передвиборчою кампанією Петра Порошенка". В "Опозиційному блоці" вже пообіцяли оскаржити ці закони в Конституційному суді.

РПЦ в Україні

Перший ухвалений парламентом "релігійний" законопроект зобов'язує змінити назву релігійних організацій в Україні, які входять до структур церкви, центр якої "розташовується у країні-агресорі".

Єдиною країною, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України і тимчасово окупувала частину території України, є Російська Федерація.

Під дію цього закону підпадає Українська православна церква (Московський патріархат), перейменування якої давно вимагали окремі представники українських церков та політики.

Зокрема, колишній патріарх УПЦ Київського патріархату Філарет наполягав, щоб УПЦ МП перейменували в Російську православну церкву в Україні.

Філарет неодноразово наполягав, що після створення помісної церкви тільки одна структура має називатись Українською православною церквою.

Проте цю назву в офіційних документах міністерства юстиції ще з 90-х років має саме УПЦ (Московського патріархату).

Таку ж позицію підтримував і спікер парламенту Андрій Парубій.

"Після собору патріарх Філарет звернувся з проханням внести та розглянути два закони, зокрема, і щодо назви релігійних організацій", - заявив пан Парубій у Верховній Раді.

Ухвалені зміни передбачають, що нова назва має містити відтворення повної назви материнської церкви з можливим додаванням "в Україні".

Ці зміни вони зобов'язані вказати у своєму статуті.

Таким чином, майбутня змінена назва УПЦ МП може виглядати як "Російська православна церква в Україні".

"Людина в Україні, коли йде в церкву, має розуміти, куди вона саме іде", - пояснив під час дебатів член Ради Сергій Висоцький з "Народного фронту".

Ігор Мосійчук був ще радикальнішим: "Тиснучи на зелену кнопку ви стріляєте у "руський мір". Смерть "руському міру".

Депутати у законі вказали на три ознаки приналежності релігійної організації в Україні до церкви "країни-агресора". Найперше, це посилання на підпорядкування такій церкві у статуті, а також зобов'язання виконувати структурами в Україні рішення церкви, центр якої розташовується у "країні-агресорі".

Ще однією ознакою є обов'язкове входження представників релігійної організації України у керівні органи церкви, центр якої є в "країні-агресорі".

УПЦ МП може підпадати під ці критерії, адже зобов'язана виконувати рішення РПЦ, а предстоятель УПЦ МП є постійним членом синоду РПЦ.

Натомість в УПЦ МП наполягають на своїй самостійності. В статуті церкви вказано, що вона є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої. Там також нагадують, що найвищими органами церковної влади та управління Української православної церкви є собор церкви, собор єпископів та священний синод на чолі з митрополитом Київським і всієї України.

Загалом новий законопроект допускає тільки одне обмеження, яке накладається на церкву, що підпорядковується організації з центром в "країні-агресорі" - її проповідників не допускатимуть до з'єднань Збройних сил та інших військових формувань.

Ухвалений проект передбачає, що з початку його дії релігійні організації матимуть чотири місяці для зміни назви, інакше положення її статуту щодо назви автоматично втратять чинність.

Перехід парафій

Ще один документ, який планує схвалити Рада, уточнює статтю 8 закону про свободу совісті та релігійні організації.

Вона визначає статус релігійних громад в Україні і їхнє право на зміну юрисдикції.

Наразі її формулювання є досить розмитими - дається визначення релігійній громаді та надається їй право на підлеглість будь-яким релігійним центрам.

Щодо права на зміну юрисдикції, то ішлося про "вільну зміну підлеглості".

Експерти вказували, що таке формулювання є досить абстрактним і не дає чіткої відповіді, якою має бути процедура переходу релігійної громади, як і яким числом ухвалюється рішення про перехід.

У новій редакції вказали, що вільна зміна підлеглості відбувається шляхом зміни до статуту релігійної організації або реєстрації нового, за що має проголосувати проста більшість присутніх на зборах релігійної громади.

Такі зміни можуть пришвидшити перехід релігійних громад від УПЦ Московського патріархату до новоствореної помісної Православної церкви України.

Очікується, що за кілька років понад половина релігійних громад УПЦ МП можуть перейти до помісної церкви.

Натомість сама УПЦ МП передбачає, що процес переходу релігійних громад може супроводжуватись силовим протистоянням та тиском.

"Закон про рейдерство церков", - так оцінив документ депутат від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул.

"На практиці це виглядатиме так - 200 бандитів заходить в церкву, ставить свічки та захоплює її", - вважає пан Вілкул.

Нещодавній собор УПЦ МП заявив, що правоохоронні органи України тиснуть на її представників, змушуючи долучатись до помісної церкви.

УПЦ МП не визнала об'єднавчий собор та назвала його розкольницьким.

Вселенський патріарх у своєму листі до предстоятеля УПЦ МП Онуфрія вказував, що після обрання предстоятеля помісної церкви саме він матиме титул митрополита Київського, а сам Онуфрій його втратить.