Спікерка Сейму Литви Вікторія Чміліте-Нільсен заявила, що агресивні дії Росії можуть прискорити процес членства України в НАТО.

"Не можу виключити, що шлях, який обрала Російська Федерація, її агресивні кроки в середньостроковій перспективі можуть мати зворотний бажанням Російської Федерації ефект, що прискорить процес членства України або інших країн, як у випадку Швеції та Фінляндії", - сказала вона.

За словами спікерки, членство в НАТО залежить від багатьох обставин.

«Обіцянка НАТО у 2008 році (на Бухарестському саміті, що Україна та Грузія стануть членами НАТО – ред.) Україні залишається в силі. Вона все ще діє. Це дуже важливо. І, звичайно, це право, за яке Україна бореться досі. Членство в НАТО, звісно, залежить від багатьох обставин», - сказала вона.

Наприкінці грудня Росія висунула США та НАТО вимоги щодо «гарантій безпеки», однією з яких є невступ України до Альянсу.

Вимоги обговорювали з РФ у різних форматах. 10 січня представники РФ та США провели двосторонню зустріч у Женеві, 12 січня у Брюсселі відбулося засідання Ради Росія — НАТО, а 13 січня — переговори в рамках постійної ради ОБСЄ.

Після переговорів із главою МЗС РФ Сергієм Лавровим 26 січня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що США готові до діалогу з Москвою, але відповідь на російську агресію буде жорсткою. Держсекретар також наголосив, що США готові захищати право українського народу самому визначати своє майбутнє.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг, коментуючи вимоги РФ, підкреслив, що Альянс готовий до переговорів з Росією, але не піде на компроміс щодо ключових принципів.

На тлі стягування військ РФ до українського кордону російський президент Володимир Путін відмовився давати гарантії ненападу на Україну та заявив, що дії Кремля залежатимуть від «гарантій безпеки».