Депутати Сейму Литви звернулися до угорських парламентарів із проханням не блокувати рішення, які дозволили б Україні зблизитися з Євросоюзом. Депутати стали на захист України в конфлікті навколо освітнього закону.

Як повідомляє «Слово і Діло», про це пише портал Delfi.

«Ми неприємно здивовані й навіть шоковані ультимативними заявами уряду з погрозами заблокувати зближення України з ЄС чи НАТО, якщо Україна не змінить за побажанням Угорщини свій новий закон «Про освіту», в якому обумовлена й специфіка освіти осіб, що належать до національних меншин», – йдеться в повідомленні.

Ініційоване екс-прем’єром Литви Андрюсом Кубілюсом звернення підписали 37 членів Сейму, в тому числі голова парламентського комітету з європейських справ Гедімінас Кіркілас і голова комітету в закордонних справах Юозас Бернатоніс.

«Ми розуміємо, що питання освіти національних меншин, їхньої інтеграції в життя держави завжди особливо болючі й мають вирішуватися шляхом конструктивного діалогу. Ми бачимо зусилля України саме так вирішувати ці важливі проблеми», – йдеться в зверненні.

«План Маршалла» для України: в чому інтерес Литви та що стане проблемою для влади

Сьогодні в Литві презентували план Маршалла для України, розрахований на 10 років. Чому саме Литва проявила таку стурбованість у розвитку України та за яких умов Київ може реалізувати проект західних партнерів, розповіли експерти.

У документі зазначено, що сусідні з Україною країни український закон «Про освіту» не дивує, однак дивують висунуті владою Угорщини ультиматуми Україні з погрозами країні геополітичними наслідками та з тим, що Угорщина блокуватиме зусилля України щодо інтеграції до ЄС.

Нагадаємо, закон «Про освіту», який викликав хвилю протестів з боку Угорщини та Румунії, набув чинності.

Закон передбачає перехідний період для дітей, що вступили на навчання до 1 вересня 2018 року й зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну й початкову освіту діти можуть отримувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну.

З 5-го класу діти національних меншин починатимуть учитися державною мовою, а мову нацменшин вивчатимуть як окрему дисципліну.