Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг постійно заявляє про підтримку України альянсом

Українська влада сподівається, що на саміті лідерів країн НАТО, що розпочинається у Брюсселі 14 червня, у підсумковому документі пролунають заяви про підтримку України у її прагненні до членства в альянсі та будуть засуджені агресивні дії Росії.

На саміт Україну не запросили, і це обурило не лише опонентів президента Володимира Зеленського, але й офіційних осіб українського уряду, зокрема, міністра закордонних справ Дмитра Кулебу.
    
У той час, як експрезидента Петра Порошенка запрошували на усі саміти Північноатлантичного альянсу впродовж 2014-2018 років, президента Володимира Зеленського не покликали ані зараз, ані у грудні 2019 року на ювілейний саміт у Лондоні.

Чи є тут підстави для висновків про зміни у відносинах Києва і Брюсселя і про те, що Україна віддаляється від отримання Плану дій щодо членства в НАТО?

Немає інтриги

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявляв, що саміт передбачає участь лише членів альянсу, без країн-партнерів.

"Ми ухвалимо рішення щодо порядку денного НАТО на період до 2030 року, щоби впоратися з викликами сьогоднішнього і завтрашнього дня", - заявив він.

Серед цих викликів Єнс Столтенберг назвав "агресивні дії Росії, загрози тероризму, кібератаки, нові та руйнівні технології, вплив зміни клімату на безпеку і зростання потуги Китаю".

У 2008 році перспективу членства в НАТО обіцяли Україні та Грузії

"На саміт не покликали Грузію, Австралію, Швецію, Фінляндію, Йорданію, які мають особливе партнерство з НАТО. Це закритий саміт, короткий за часом. Є інформація, що навіть ухвалення деяких важливих питань для НАТО будуть відкладені. Тому тут немає інтриги", - каже співдиректор програм з питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник у коментарі ВВС News Україна.

"Допомога потрібна просто зараз"

Попри це, посадові особи в Україні обурювалися: як можна не знайти формат для участі України?

"Ми абсолютно не розуміємо, як можна проводити закритий саміт НАТО на тлі агресивних дій Російської Федерації проти України в Чорноморському регіоні та проти членів альянсу", - заявляв міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Президент Володимир Зеленський на зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном у травні висловлював надію, що на саміті НАТО 14 червня розпочнеться обговорення перспективи отримання Україною Плану дій щодо членства в альянсі і просив високопосадовця США сприяти започаткуванню цього процесу.

В інтерв'ю американському виданню Axios 4 червня він різко реагував на відсутність прогресу у наближенні України до НАТО і наполягав на потребі якнайшвидшого отримання ПДЧ.

"Проблема повинна бути вирішена негайно. Ми перебуваємо в небезпеці просто зараз, наша незалежність на шальках терезів просто зараз, і допомога нам потрібна просто зараз", - заявляв Зеленський.

У телефонній розмові із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом 10 червня Володимир Зеленський висловив надію, що у рішеннях саміту НАТО буде підтверджена політика "відкритих дверей" альянсу для України та чинність рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про План дій щодо членства в альянсі.

За президентства Віктора Ющенка Україна отримала перспективу вступити до НАТО, але Віктор Янукович перекреслив ці надії, проголосивши позаблоковість

"Чекаємо на пас від альянсу"

Україна ще у 2008 році, за президентства Віктора Ющенка, звернулася до НАТО із проханням надати ПДЧ. Тоді, на саміті в Бухаресті, пролунала обіцянка про перспективи членства в НАТО для України і Грузії. Проте з того часу мало що змінилося.

За словами міністра Кулеби, з одного боку, НАТО підтримує політику "відкритих дверей", з іншого, жодного кроку для виконання цього рішення за 13 років не зроблено. Він каже, що м'яч не завжди на українському боці.

"Ми чекаємо на пас від Альянсу", - заявляв він.

Рік тому, у червні 2020 року, Україна стала партнером НАТО з розширеними можливостями. Такий статус мають лише шість країн. Проте експерти кажуть, що це може означати ще довший шлях до повноцінного членства.

Петро Порошенко домігся внесення до Конституції України перспективи членства в Євросоюзі та НАТО

"Насправді Україна виконує ПДЧ вже понад 10 років. З часу Будапештського саміту діє щорічна національна програма співпраці з НАТО, а це - по суті і де факто - є елементом ПДЧ", - каже Олексій Мельник.

Експерт вважає, що за формальними ознаками готовність України до членства вища, ніж деяких нових членів альянсу, але Києву треба набратися терпіння.

 Олексій Мельник каже, що перші особи держави, включно з президентом, мають чітко прораховувати, чи не буде від їхніх постійних вимог до НАТО і США зворотної від очікувань реакції.

"Немає короткого шляху до членства"

Спеціальний представник генсекретаря НАТО Джеймс Аппатурай заявив кілька днів тому, що "до членства в НАТО немає короткого шляху".

Джеймс Аппатурай наголошує на необхідності реформ не лише у сфері безпеки та оборони, а й верховенства права, державного управління та економічної стабілізації

"Кожен потенційний член альянсу має провести широкий комплекс реформ не лише у сфері безпеки та оборони, а й щодо верховенства права, державного управління та економічної стабілізації. Це те, чого українці всіх поколінь чекають від лідерів держави", - сказав він у зверненні до молодіжного Київського безпекового форуму, заснованому фондом Арсенія Яценюка "Відкрий Україну", минулого тижня.

Джеймс Аппатурай також заявив: "Двері НАТО залишаються відкритими. Партнери віддані рішенням Бухарестського саміту 2008 року, що Україна та Грузія стануть членами НАТО". Він вважає, що слід очікувати заяв про це лідерів країн альянсу на саміті 14 червня.

Як вважає керівник центру "Нова Європа" Альона Гетьманчук, оскільки фінальною метою України є не ПДЧ, а членство в НАТО, Україна мала б домогтися від альянсу "плану сумісності з НАТО" - дорожньої карти реформ.

"Ця карта має підготувати Україну вступити до альянсу, фактично, за одну ніч, щойно з'явиться відповідне "вікно можливостей". І ця карта не обов'язково має включати План дій щодо членства, який у випадку України та Грузії навряд чи залишається адекватним інструментом з огляду на унікальність кейсів та токсичність цього інструменту", - зазначає експертка у Facebook.

Поки що ж співдиректор програм з питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник образно порівнює стосунки України з НАТО з "коридором, до якого вона увійшла у 2014 році, стабільно перебуває у ньому, але не проходить до кімнати".