У художньому музеї Дніпра презентували виставку відомого українського художника Миколи Глущенка - "Жити в кольорі", яку присвятили 115-річчю митця. Настільки масштабну експозицію його робіт на батьківщині організували вперше.

У п'яти залах музею розмістили 60 картин, повідомили у прес-службі Дніпропетровської обласної держадміністрації.

"В 70-х роках минулого століття Микола Глущенко подарував художньому музею близько 100 картин. Якщо б ми хотіли показати їх одночасно, довелося б зняти з музейних стін всі картини інших авторів. Цього зробити не можемо – у нас є постійна експозиція. Тому ми вдалися до несподіваного кроку. Частину робіт представили зараз, другу частину покажемо пізніше – в грудні. Їх буде ще 30", - розповів провідний науковий співробітник музею Ігор Труш.

Незвична й сама концепція виставки. Замість коментарів мистецтвознавця, які описують кожну картину – цитати автора робіт. Таким чином художник ніби сам розповідає про свої полотна. На виставці – здебільшого пейзажі, які так любив автор: "Я обожнюю природу. В ній, на мою думку, частка історії народу, її моральність. Ми повинні передати наступним поколінням красу, якою так щедро наділила нас наша земля. Переконаний, що пейзаж, чи не найпатріотичніший жанр", - писав свого часу Глущенко.

На виставці можна прослідкувати весь творчий шлях митця. Тут – і добре упізнаваний Глущенко 60-х–70-х років: виважений у композиції, правдивий в лініях, точний у ритмі. І малознайомий Глущенко 40-х–50-х років: ліричний, але "докладний", в творчому пошуку.

За оцінками мистецтвознавців, Глущенко – незрівняний колорист і дивовижний майстер позитивного психологічного настрою.

"Глущенко був незрівняним колористом. Він ніби купається в кольорі, українській природі. Виставку можна дивитися в різні часи року. Але особливо приємно робити це в похмуру погоду. Подивишся – і душа заграє", - зауважив Труш.

Довідка

Микола Глущенко – найяскравіший пейзажист, автор понад 10 тисяч живописних полотен – народився 17 вересня 1901 року в м. Новомосковськ Катеринославської губернії (нині – Дніпропетровщина). Був мобілізований у Добровольчу армію Антона Денікіна, разом із якою відступив за кордон і був інтернований на території Польщі. Після втечі з таборів для полонених дістався до Німеччини. Там опанував основи мистецтва в Школі-студії Ганса Балушека. У 1920-1924 рр. продовжив навчання в Берлінській вищій школі образотворчого мистецтва в Шарлоттенбурзі.

Як виходець з України отримував матеріальну підтримку від української еміграції різних політичних орієнтацій. Навчання оплачував гетьман Української Держави Павло Скоропадський, засоби до існування надавав колишній представник УНР в Німеччині Роман Смаль-Стоцький, а першу персональну виставку робіт допоміг організувати в Берліні Володимир Винниченко - український політичний і державний діяч (Перший голова Директорії УНР), прозаїк, драматург і художник. Глущенко навіть навчав Винниченка мистецтву живопису.

Перебуваючи в Європі, Глущенко спілкувався з Ельзою Тріоле, Луї Арагоном, Фернаном Леже, Пабло Пікассо, Анрі Матіссом.

Отримати громадянство СРСР у 1923 році йому допоміг Олександр Довженко - класик світового кінематографу. Був призначений на посаду головного художника торгово-промислових виставок СРСР за кордоном.

Глущенко був справжнім явищем в українській історії не тільки через свій неабиякий художній талант: він був також відомим розвідником (псевдо "Ярема"), який здобував дані для СРСР.

Зокрема, виконуючи завдання чекістів, Глущенко 17 квітня 1940 року виїхав у складі делегації Всесоюзного товариства культурних зв'язків до Берліна, де провів низку конспіративних зустрічей і добув надзвичайно цінну інформацію. На її основі підготували доповідну записку вищому керівництву СРСР, з якої випливало: незважаючи на укладений з СРСР договір про дружбу, уряд Німеччини активно готується до війни проти Радянського Союзу. Доповідна з матеріалами "Яреми" потрапила до Сталіна 10 червня 1940 року, тобто на 5 місяців раніше, ніж про можливий напад Німеччини на СРСР повідомив з Японії інший радянський агент - Ріхард Зорге (18 листопада 1940 року).

Прикриттям для розвідувальної діяльності була участь Глущенка в організації в Берліні виставки "Народна творчість в СРСР". Саме тоді за дорученням Гітлера міністр закордонних справ Німеччини Ріббентроп подарував українському художнику альбом літографій кращих акварельних робіт фюрера. Після повернення делегації до Москви альбом захотів побачити Сталін, і тільки в жовтні 1941 року його повернули Глущенку.

З 1944 року Глущенко приїхав до Києва, де і прожив до самої своєї смерті 31 жовтня 1977 року. Був похований на Байковому цвинтарі.