Верховна Рада сьогодні 3 листопада ухвалила закон, що передбачає спрощення процедури укладання зовнішньоекономічних договорів, фінансової звітності під час експорту послуг, а також скасування валютного контролю щодо операцій з експорту послуг, що допоможе розвитку в Україні IT-індустрії і ринку фрілансерів (самозайнятих фахівців).

За ухвалення відповідного законопроекту №4496 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення адміністративних бар`єрів для експорту послуг)" за основу і в цілому проголосували 270 народних депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк, доповідаючи щодо законопроекту, повідомив, що даний законопроект знімає бар`єри для заведення в Україну валютної виручки експортерами послуг.

"По суті ми приводимо українське законодавство у відповідність з тими умовами, які сьогодні існують у світі... Я думаю, що сьогодні ми повинні ухвалити законопроект у цілому як закон, щоб сприяти українським ІТ-фахівцям, креативним індустріям, всім, хто надає інтелектуальні послуги, щоб ліквідувати штучний валютний контроль, який сьогодні не працює в цій галузі, а створює штучні регуляторні бар`єри", - сказав Галасюк.

Як зазначається в пояснювальній записці, законопроект пропонує скасування обов`язкового укладання зовнішньоекономічного договору в письмовій формі і дає можливість його укладення в електронній формі шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями або шляхом виставляння рахунку (інвойсу).

Крім того, законопроект забороняє банкам вимагати переклад документів з англійської на українську мову. Також, згідно із законопроектом, рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом, який має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Згідно із запропонованими змінами, інвойс може бути підписаний за допомогою особистого або електронного підпису.

У пояснювальній записці зазначається, що, за даними Державної служби статистики, за 2014 рік резиденти України надали послуги нерезидентам на суму майже 11,5 млрд дол., з яких послуги в сфері телекомунікацій, комп`ютерних та інформаційних послуг становлять 1,7 млрд дол., ділові послуги - на 1,25 млрд дол.

Автори документа зазначають, що дедалі більшого розвитку набувають комунікаційні майданчики замовників і постачальників товарів, робіт і послуг, зокрема фріланс-біржі, які відіграють важливу роль у конкурентоспроможності саме малого бізнесу. За даними відкритого співтовариства "beFreelancer - фріланс для українців", щорічний обсяг експорту послуг фрілансерами становить близько 350 млн дол.

Однак переважна більшість фрілансерів внаслідок складності та надмірної бюрократизації процесу не працює в легальному полі, а користується системами Payoneer, PayPal та іншими. Через це обсяги експорту послуг скорочуються. У 2015 році експорт послуг становив лише 83% від показника 2014 року. Зокрема, комп`ютерних послуг було надано майже на 966 млн дол., або 88% від обсягу 2014 року. У зв`язку з цим виникла необхідність спростити процес експорту послуг, щоб стимулювати детінізацію даної галузі.

Президент України Петро Порошенко вже пообіцяв негайно підписати закон про фріланс. Про це глава держави повідомив під час виступу на Львівському економічному форумі, передає УНІАН.

"Я обов'язково підпишу прийнятий сьогодні закон про зняття адміністративних обмежень при експорті послуг", - сказав Порошенко.

Законопроект "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів (щодо усунення адміністративних бар`єрів для експорту послуг)" був розроблений на початку квітня 2016 року Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми "Лідерство в економічному управлінні" спільно з Мінекономрозвитку за участю асоціації "Інформаційні технології України", фріланс-біржі Upwork, Центру економічної стратегії та організації EasyBusiness.

На підтримку законопроекту виступали також громадська організація "Реанімаційний пакет реформ", Національний банк і представники ІТ-сектору.

Раніше повідомлялося, що експортно орієнтована IT-галузь може вирости в два рази за всіма показниками і генерувати до 27,2 мільярда гривень доходів до держбюджету в 2020 році.

За останній рік Україна за рік піднялася на 8 позицій до 56-го місця в рейтингу найбільш інноваційних країн світу.