Складна економічна ситуація в світі та країні не є для уряду приводом відмовлятися від завищених прогнозів основних бюджетних показників на 2014-2015 роки. Як стало відомо, наступного року в Кабінеті міністрів прогнозують щорічне зростання ВВП на 3% і податкових надходжень на рівні 42%. Доходи скарбниці розраховані за умови ухвалення закону про контроль над трансферним ціноутворенням, податку на багатство і прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб. Експерти впевнені, що такі очікування не мають нічого спільного з реальністю, пише "Комерсант-Україна".

У розпорядженні ЗМІ опинився проект постанови Кабміну "Про затвердження прогнозів держбюджету на 2014-2015 роки", який уряд планує розглянути сьогодні. Розробник документа - Мінфін - зазначає, що прогноз орієнтований на подальше реформування системи державних фінансів і реалізацію ефективної бюджетної політики. Основні макропрогнози економічного і соціального розвитку почасти були представлені урядом в бюджетній декларації, яка вже передана на розгляд парламенту, з очікуваннями зростання ВВП в 3% і споживчою інфляцією в 8,3% . А показники держбюджету 2015 будуть формуватися за умов збільшення номінального ВВП порівняно з 2014 роком на більш ніж 156 млрд.грн, до 1, 851 трлн грн.

У 2015 році темпи зростання економіки збережуться на рівні 3%, як і в 2014-му. Крім того, сальдо платіжного балансу все ще залишиться негативним - $ 14,6 млрд в 2014 році і $ 12,7 млрд. в 2015 році, а експорт збільшиться ненабагато - на 0,5 процентного пункту, до 9,1%. Прогноз офіційного обмінного курсу гривні до долара, незважаючи на вимоги Міністерства юстиції визначитися з параметрами в середньому за рік та на кінець періоду, в документі так і не з'явився.

За оцінкою директора Інституту економіки та прогнозування НАН України Валерія Геєця, закладені в проект документа макроекономічні прогнози свідчать про очікування затяжного впливу кризи. "Прогнози дуже обережні як на 2014-й, так і на 2015 рік. Світовий досвід показує, що ефективних механізмів боротьби з наслідками кризи поки немає, а в такій ситуації консервативна бюджетна політика є єдиним виходом", - вважає він. Нагадаємо, що урядовий прогноз незначно відрізняється від очікувань МВФ - в 2014 році зростання ВВП буде на рівні 2,8%. Проте в цілому до 2018 року середні темпи зростання української економіки, як очікують у фонді, складуть 3,5%.

Найбільш несподіваними в проекті постанови виявилися індикативні прогнози структури доходів держбюджету. Податкові надходження з урахуванням перерозподілу ВВП через зведений бюджет на рівні не вище 30% вже наступного року зростуть на 42% порівняно з нинішніми і складуть близько 428 млрд грн (їх частка в держбюджеті - 84,3%, номінальні показники в документі не представлені ), в 2015 році - 481 млрд грн при зниженні ставок податку на прибуток і ПДВ з наступного року до 17% і 16% відповідно Мінфін закладає зростання надходжень від них на рівні 42% і 31%. Очікується, що податку на прибуток буде перераховано близько 74,2 млрд грн в 2014 році, а ще через рік - 74,4 млрд грн, хоча його частка в держбюджеті скоротиться, ПДВ – 219,6 млрд грн і 254 млрд грн відповідно.

Міністерство доходів і зборів у своїх зауваженнях до документа зазначає, що частка ПДВ у доходах бюджету вище, ніж цього року, незважаючи на зниження ставки. Хоча динаміка надходжень у попередні роки свідчить про те, що зменшення ставок не дозволяє розраховувати на швидкий позитивний ефект і, навпаки, призводить до скорочення надходжень у перші роки впровадження.

На думку директора департаменту Інституту бюджету і соціально-економічних досліджень Артема Рудика, незначне зростання ВВП не може забезпечити такі надходження, тим більше якщо в уряді заявляють про зниження тиску на бізнес. "Хоча в той же час неодноразово заявляли про скасування податкових пільг", - додає експерт. Директор центру "CASE-Україна" Дмитро Боярчук відзначає, що якщо інфляція буде більшою, ніж прогнозують у Кабміні, то приріст доходів бюджету може скласти 10-15%: "Якщо зараз подивитися на структуру доходів, то збір ПДВ скорочується, а основою наповнення є прямі трансферти Нацбанку, адміністративний тиск. Такого тиску на економіку, який стався за останній час, не було ніколи,-каже він.-Ще велике питання, що буде у другій половині року, а 2014 - взагалі загадка".

Згідно з документом, бюджетна політика в найближчі два роки буде будуватися з урахуванням впровадження контролю над трансферними операціями та податку на багатство, а також більш прогресивної шкали оподаткування доходів фізосіб (ПДФО). Хоча самі прогнози розрахунку доходів не враховують можливий перегляд ставок ПДФО, а розраховані на нинішні -15% і 17% при доходах, що перевищують 10 мінімальних зарплат. "Диференціація податку - це відкат у тінь. На першому етапі, можливо, і буде незначне збільшення відрахувань, надалі ж чим більше буде навантаження на фонд оплати праці, тим частіше будуть йти від повного її оподаткування", - вважає пан Боярчук.

Крім того, у проекті прописано, що спецрежими з ПДВ для аграріїв таки збережуть свою силу. Мінфін при узгодженні пропозиції Мінагрополітики про збереження даної пільги зазначив, що до 2018 року не має наміру змінювати норми Податкового кодексу. В черговий раз в уряді вирішили закріпити і необхідність поетапного приведення тарифів до їх фактичної вартості і переходу на децентралізацію місцевих бюджетів. У документі навіть задекларовано, що фонд регіонального розвитку зможе отримати не менше 3 млрд грн на реалізацію капітальних проектів. Однак у своєму експертному висновку до проекту постанови міністр Кабінету міністрів Олена Лукаш зазначає, що такі обсяги суперечать вимогам Бюджетного кодексу, де вказується, що суми фінансування фонду повинні складати 1% від прогнозу доходів держбюджету.

Експерти впевнені, що в цілому документ з реальною ситуацією в економіці та бюджетній політиці не має нічого спільного. "Сюди закладається те, що уряд дуже хоче бачити, - іронізує Артем Рудик. - Але при ухваленні реального документа, яким є бюджет, такі декларації не грають ролі". "30-відсоткове зростання доходів при тому, що в країні нічого не відбувається, - ні реформ, ні припливу інвестиції - це завищені очікування", - додає пан Боярчук.

Довідка. Бюджет-2013

6 грудня 2012 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Державний бюджет України на 2013 рік".

Парламент затвердив держбюджет з доходами 361,5 млрд грн, видатками - 411,9 млрд грн, дефіцитом держбюджету - 50,4 млрд грн, граничним рівнем державного боргу на 31 грудня 2013 року - 483 млрд грн, можливістю надання державних гарантій на 50 млрд грн.

Документ розрахований, виходячи з таких прогнозних макроекономічних показників: номінальний ВВП - 1,576 трильйона гривень, темпи зростання ВВП - 3,4%, інфляція (грудень до грудня) - 4,8%, індекс цін виробників (грудень до грудня) - 5,5% , фонд оплати праці - 482,3 мільярда гривень.

Зазначимо, що Держбюджет-2013 критикує не тільки опозиція, а й профільні експерти. Головне науково-експертне управління Верховної Ради розкритикувало урядовий проект держбюджету-2013.

Зокрема, в документі наголошується, що основні макропоказники проекту бюджету не відповідають положенням основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік, закріплених постановою Верховної Ради від 22 травня 2012 року.

А саме: збільшення номінального ВВП до рівня 1687,8 млрд гривень (в проекті бюджету - 1576 млрд гривень), реального ВВП до рівня 104,5% (у проекті - 103,4%), рівня безробіття - 7% (7,4%-7,7%), утримування граничного обсягу дефіциту держбюджету в рамках 0,8%-1% ВВП (3,2% ВВП), утримування обсягу держборгу на рівні не більше ніж 25% ВВП (30,6% ВВП).

В Асоціації міст кажуть, що Бюджет-2013 залишив населені пункти без грошей.

В.о. прем'єр-міністра Микола Азаров зазначив, що уряд може за результатами першого кварталу 2013 року переглянути Держбюджет – така норма закладена в закон. За його словами, деякі міністерства і відомства, плануючи бюджет, були "надміру обережними" і дещо занизили показники. Це підтвердив і президент Віктор Янукович. За його словами, зміни до головного фінансового документа країни можуть вноситися за підсумками першого кварталу.