Інтенсивні технології виробництва та часте використання добавок; однонаправленість господарства; хімічно синтезовані засоби захисту рослин; усі види гербіцидів; регулятори росту рослин (гормони); генномодифіковані організми, рослини і тварини; мінеральні азотні добрива; слаборозчинні добрива на основі мікроелементів; часте використання ліків для тварин; антимікробні стимулятори росту (антибіотики); максимальну продуктивність тваринництва та рослинництва.

(Головні принципи органічного сільського господарства)

 …У чернігівську глушину господарство, що виробляє справжнє органічне молоко, сметану, мʼясо, забилося не випадково. Саме тут вдалося знайти місцину, яка ідеально відповідає суворим технологічним вимогам щодо випуску справжньої органічної сільськогосподарської продукції, тим паче такої, як молоко та мʼясо. І вибирали його швейцарські фахівці, які досить довго у гумових чоботях лазили по тутешніх заливних луках, долинних пасовиськах та полях, ретельно аналізуючи взяті проби води, ґрунту, навіть – повітря. Вони прискіпливо вибирали практично ідеальне місце для того, щоб виробляти справжній натуральний продукт.

 Спростування міфів

Одразу відповімо на запитання: а чому, власне, цим зайнялися саме швейцарці? Тому що Швейцарія є лідером Євросоюзу у виробництві органічних продуктів. І вже 10 років швейцарський Дослідний інститут органічного сільського господарства разом із зацікавленими українськими структурами допомагає розвивати такий напрям агропрому і у нас, в Україні.

Так от, навколо теми органічної продукції вже розвелося чимало легенд і міфів, які мають, головним чином, негативне забарвлення. Мовляв, «органічні» продукти в наших умовах взагалі – нонсенс, оскільки ніколи наші селяни «тонкі європейські технології» не осягнуть. Є ще один міф: нібито наліпка на пляшці чи на шматку ковбаси, що цей продукт – «органічний», нічого не означає. Це звичайнісінький «маркетинговий трюк», який застосовують, аби підняти роздрібну споживчу ціну на звичайнісінькі молоко, мʼясо, ковбасу, мед чи ще щось. І що вірити цьому смішно.

Найцікавіше те, що такі заяви можна почути навіть із вуст людей, які називають себе «експертами» сільськогосподарської галузі. Правда, майже всі вони – регіонального, тобто містечкового штибу. Їм можна поспівчувати, тому що звання експерта все ж потребує хоча б елементарної обізнаності у темі, яку коментуєш…

Так от: органічне землеробство, рослинництво і тваринництво вже давно стало звичною справою у європейських країнах, причому – найрозвиненіших. Доказом цьому може стати такий факт: найбільша спеціалізована міжнародна виставка органічних продуктів («БіоФах») цього року проводилася у 24-й раз.

Довідка для скептиків: Україну на цій виставці представляли Житомирська, Київська, Тернопільська, Черкаська, Волинська, Сумська, Івано-Франківська області. З кожним роком цей список поповнюється.

Ще довідка для тих, хто вважає, що нам нічого виставити на європейський ринок органічних продуктів. Право на маркування єдиним логотипом ЄС в Україні отримали: зернові, бобові, олійні культури, овочі, баштанні культури, фрукти, виноград, молоко, кефір, сметана, вершки, масло, мʼясо, яйця, гриби, горіхи, мед, крупи, хлібобулочні вироби, крупи, борошно, джеми і т. д.

Якщо хтось скаже, що все, що росте у природі, само по собі «органічне», можемо погодитися. Але якщо воно росте у забруднених промисловими осадами або радіацією полях, то ніякої атестації не пройде. Тут треба звертати увагу на продукти, для появи яких необхідні спеціальні технології, а саме – молоко та мʼясо. Органічне молоко «тягне» за собою сири, масло. А там, де є молоко, є й корова, а це у свою чергу ціла низка м’ясних продуктів – від ковбас до консервів. Усе це у нас уже є. І все робиться (звертаємо увагу: робиться!) руками наших працівників, тих самих українців, багато з яких і повірити не могли раніше, що вони здатні випускати продукцію, яка запросто знаходить місце на полицях європейських магазинів.

У майже 2000 господарствах, на 170 сертифікованих підприємствах  самої Швейцарії виробляється щорічно понад 200 000 тонн молока органічної якості. І показники ростуть. Але ж – що там тієї Швейцарії! Навіть сьогодні в Україні органічно обробляється біля 300 000 гектарів земель – удвічі більше, ніж у Швейцарії! А скільки виробляємо органічного молока? Статистика тут слабенька – десь біля 5000 тонн. Окрім Чернігівської області, збираються отримати європейські органічні сертифікати ще декілька – на Волині, у Вінницькій області.

Найдивніше те, що у технології виробництва органічного молока-м’яса взагалі немає секретів. Так годували себе наші предки – пасли на чистих пасовиськах і лугах, про мінеральні добрива знати не знали. І не знали, що через десятиліття ми знову будемо повертатися до тих «дідівських» технологій, а продукція, яку виробляємо за старими рецептами, – «органічна».

І такі продукти – кефір, сметану, молоко, сири, хліб, мʼясо, ковбасу вже можна знайти у наших магазинах – супермаркетах чи спеціалізованих. Їх усього 700 по країні поки що. Чи буде більше?

 Непотрібні проблеми

Оскільки у нас ніякої нової справи без проблем відкрити практично неможливо, то і тут вони є. Наприклад – декілька разів до Верховної Ради потрапляв законопроект «Про ведення органічного сільського господарства». Як потрапляв, так і зникав. Вочевидь, парламентарям куди цікавіше було у ті часи розвішувати по залі повітряні кульки «проти НАТО», чи кидатися яйцями «проти Харківських угод», чи просто чесати язиками у пошуках «хто більше любить Україну», але поки що немає такого закону. Так само немає власної сертифікаційної служби, немає законів, які б забезпечували виробництво органічної продукції нашими українськими стандартами. І сертифікатами.

А може, і дідько з ними, з НАШИМИ стандартами? Ми от вже й європейські засвоїли… Керівник господарства, яке у Європі називають «органічним», Олег Жуковський має сертифікати відповідності своєї продукції, яку у його господарстві виготовляють, стандартам Європейського Союзу. Тобто – наше молоко вже вступило до Євросоюзу!

Ще один аспект: поки що органічні молочні продукти у нашій країні підвищеним попитом не користуються. Причин дві. Перша: про них практично ніхто не знає, а хто зустрічає на полицях супермаркету, не вірить європейському логотипу «органічний продукт». Друга: такі продукти в усій Європі на 20–30 % дорожчі, ніж звичайні, оскільки  їх виробництво потребує більших затрат.

Але все окуповується – здоров’ям споживача.

Ну а все інше… Координатор молочного напряму проекту «Розвиток органічного ринку в Україні» Геннадій Бондаренко повідомляє, що за даними статистики у країні виробляється 11 млн тонн молока. Але приймальні пункти УСІХ молокозаводів і комбінатів кажуть, що через них проходить лише 4 млн тонн.

Ось вам і загадка: куди діваються оті самі 7 мільйонів (11 мінус 4? Чи, може, звідки беруться?

І нарешті: те, що спільне українсько-швейцарське підприємство заперлося у таку глушину, мабуть, добре. Менше зазіхателів. На ліси, на пасовиська… На саме підприємство, на продукцію… Фермер органічного господарства Олег Жуковський сказав: «До нас важко підповзти з будь-якого боку – чи рейдерам, чи шахраям. У нас кожна виробнича операція виконується під швейцарським контролем».

Ну, якщо так…