Протягом перших 100 днів Верховної Ради на пленарні засідання припадає 20 днів, з яких лише 10 – робочі, решта 10 пішла на блокування трибуни.

Про це йдеться в результатах спостереження за роботою парламенту "100 днів: Нова Рада – нова якість?", яке було проведено "Опорою", повідомляє "Українська правда".

На роботу в комітетах законотворці витратили 19 днів, а з виборцями – 8. Відпочивали парламентарі протягом 53 днів. Отже, більше половини зі 100 днів депутати не працювали.

У рейтингу найактивніших законотворців перше місце посідає Арсеній Яценюк, Сергій Міщенко, Тетяна Слюз, Віталій Кличко та Петро Симоненко.

"Опора" зазначає, що керівники фракцій досить часто є формальними підписантами під законопроектами чи постановами.

Тематично парламентарі найбільше опікувались економічним та господарським блоком, на другому місці політика і державне управління, соціальна сфера опинилась на третьому місці серед пріоритетів депутатів.

Найменш актуальною для парламентарів виявилась тема зовнішньої політики, зареєстровано лише 9 законопроектів.

За 100 днів Верховна Рада ухвалила 152 результативних рішення (закони чи постанови), з яких 117 стосувались позачергових місцевих виборів.

Лише КПУ спромоглась надати відповідь на запит руху щодо стану виконання закону "Про політичні партії" та оприлюднити передбачені ним фінансові звіти партійних інституцій за попередній рік. Інші парламентські партії протягом 1,5 місяця не спромоглися повідомити ані змісту звітів, ані де їх оприлюднено.

Також 7 народних депутатів досі не прозвітували перед ЦВК щодо фінансових витрат під час виборчої кампанії. Це – Юлія Льовочкіна (ВО №6), Борис Дейч (ВО №8), Микола Солошенко (ВО №38), Іван Бушко (ВО №73), Олександр Дудка (ВО №82), Олександр Пресман (ВО №139), Микола Кучерук (ВО №156).

"Такий стан справ свідчить про низьку фінансову прозорість та дисципліну політичних партій та їхніх представників", - вважають в "Опорі".

Ситуація в Раді сигналізує про настання глухого кута в розвитку країни - політолог ділиться песимізмом

Верховна Рада - потворна і не дуже законно народжена дитина, нездатна раціонально осмислювати світ, з дефектами мозку і кінцівок. Тому незабаром вона віддасть Богу душу. Про це у коментарі Gazeta.ua сказав політолог Юрій Романенко.

"Сто днів нової Ради показали її абсолютну неефективність та непрацездатність. Ви придбали новий автомобіль, а в нього не працює рульова колонка, відвалюються колеса. Ви одразу ж спробуєте його поміняти. Так ми поводимося у побутовому житті щодо речей, які стосуються нашого комфорту, найважливіших життєвих потреб. Але коли мова йде про рівень суспільства, українець поводить себе, як амеба. Інструмент, який повинен забезпечувати його інтереси, непрацездатний. А він мовчить, або в кращому випадку щось там мукає. Дуже справедлива і нормальна для українців ситуація", - каже політолог.

Він наголошує, що така ситуація не може тривати довго. "Ми перебуваємо посеред ріки, яка стрімко рухається, у човні з дірками. Звідусіль хлюпоче вода. Можна зробити вигляд, що нічого не відбувається, все гаразд. Однак через деякий час ми втопимося, або перевернемося, налетівши на поріг. Україна - такий човен із безумною елітою і безумним населенням, яке їй підкоряється. Ми повторюємо таку поведінку століття за століттям. Отже, це наш характер такий. Це - наша органічна модель буття. В ній ми почуваємо себе добре. З цим слід змиритися, розслабитися і добре себе почувати у тій функціональній позиції на світовому рівні, яку ми зайняли", - запевняє Романенко.

Він також називає Верховну Раду паралізованою і такою, в якої "не працює мозок".

"Якщо паралізована людина довго лежить на лікарняному ліжку з мозком, який не працює, то рано чи пізно вона помирає. Так само і Верховна Рада. Ця потворна і не дуже законно народжена дитина демонструє нездатність до раціонального осмислення світу і безліч дефектів, починаючи від мозку і закінчуючи кінцівками. То ж, очевидно, з нею відбудеться якась трагічна подія і вона віддасть Богу душу. Ця Верховна Рада не доживе відпущений їй природою час і буде спалена чи ліквідована. Невідомо, у якому форматі це відбудеться.

За логікою, цей парламент не повинен дожити до президентських виборів", - каже він.

На думку Романенка, у рамках чинної державної моделі парламент - не потрібний.

"Олександр Єфремов уже прямо говорить про те, що питання виборів у Києві буде вирішувати Конституційний суд, а не Верховна Рада. Навіть таке технічне і банальне питання зміни влади столиці відкладається на невизначений термін і усувається з компетенції парламенту. Опозиція ж це ковтає. Виникає питання: що це за опозиція і чи можна її так назвати? Я б назвав її "ганчіркою для витирання носа "регіоналів". Вони користуються нею, як тільки виникає необхідність, щоб зняти певний публічний дисонанс", - пояснює він.

Романенко додає: "Дуже потішний парламент, дуже потішна опозиція, дуже все потішне. Ця ситуація нам обіцяє незабутню феєрію, ми точно не будемо нудьгувати протягом найближчих кількох років.

Нагадаємо, 22 березня виповнюється 100 днів роботи парламенту сьомого скликання.

Як відомо, 28 жовтня 2012 року в Україні відбулись парламентські вибори, які пройшли за змішаною системою - по 225 народних депутатів обиралося за партійними списками і по одномандатних округах. Згідно з результатами виборів, чисельна перевага за кількістю мандатів виявилась у Партії регіонів - 185 з 445.

Раніше на етапі підготовки до виборів спостерігачі від різних організацій фіксували численні порушення правил виборчої кампанії, такі як підкуп, використання адміністративного ресурсу, чорний PR, участь у виборах технічних партій і кандидатів, маніпуляції зі складом виборчих комісій.

Віце-президент з досліджень Freedom House Арч Паддінгтон в оглядовій статті, присвяченій аналізу виборів-2012, зазначив, що в Україні проявилася тенденція до автократії, ключова особливість якої полягає у стратегії чинного політичного режиму підпорядкувати результати виборів задовго до їхньої реалізації - "за декілька тижнів, місяців або навіть років до виборів".

Схожа думка побутує і серед відомих українських політиків.

Так, колишній лідер соціалістів Олександр Мороз констатує, що ситуація з президентськими виборами 2015 року буде моделюватися таким чином, щоб налякати виборця крайнощами - з одного боку - КПУ, а з іншого - ультранаціоналісти, і підштовхнути його до вибору "когось надійного, стабільного"​​.

Водночас зарубіжні спостерігачі за процесом дотримання демократичних норм в Україні відзначають роз'єднаність опозиційних сил.