Економічна криза послаблює і без того слабку зовнішню політику Європи, яка в 2011 році ознаменувалася запізнілою реакцією на "арабську весну", відсутністю координації в дипломатичних зв'язках з Китаєм і підпорядкованістю Сполученим Штатам в основних міжнародних питаннях, публікує El País висновки дослідження Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR). Водночас у доповіді наголошується зростання зовнішньополітичного впливу Німеччини, яка на багатьох міжнародних форумах здобуває значнішу вагу, ніж Лондон і Париж. Щоправда, Німеччина, підкреслює видання, керується радше своїми національними інтересами, аніж загальними цілями ЄС.

Найбільш яскравим прикладом неузгодженості політики європейських країн вважається Китай: у цій країні 27 членів ЄС, полюючи на інвестиції і ринки, вступають у взаємну конкурентну боротьбу. "Це серйозна помилка, - вважає один з авторів доповіді Хосе Ігнасіо Торребланка. - Для Китаю слушно таке: або діяти всім разом, або тебе з'їдять. Тим не менше, європейські країни поступилися егоїстичним імпульсам, що породили кризу, і встановили двосторонні відносини. Очевидно, що режим у Пекіні налаштовує одні європейські країни проти інших".

Що стосується запізнілої реакції на події в Північній Африці і на Близькому Сході, "у європейців немає середньо- і довгострокової стратегії щодо зміцнення народжуваних північноафриканських демократій або розв'язання сирійського конфлікту". Третій недогляд європейської зовнішньої політики в тому, що США все частіше розглядають Європу як частину своїх проблем: "Вашингтон починає віддавати пріоритет стратегічним інтересам в Азії на шкоду Європі", - йдеться в доповіді.

Позитивними аспектами зовнішньої політики ЄС автори доповіді вважають відносини з Росією та Східною Європою, продовжує видання. "Після подолання напруженості між ЄС і Росією через енергопостачання на першому місці опинилися політичні та економічні зв'язки, хоча перспектива збереження влади Володимиром Путіним викликає непевність у майбутньому. У будь-якому разі рівень координації між членами ЄС на переговорах з Росією зріс", - пише кореспондент Мігель Анхель Війєна. На сході континенту посилився дипломатичний вплив Швеції та Польщі, при цьому вплив таких країн, як Італія та Іспанія, послабшав.

"Експерти сходяться на думці, що економічні труднощі у подоланні кризи євро послаблюють вагу Європи в світі. Іншими словами, або Європа подолає кризу, або і далі втрачатиме вплив", - резюмує видання.

Переклад InoPressa