Крихітний Кіпр став сценою епічної битви між Меркель і Путіним: голосування місцевих законодавців проти ініціативи з урізування вкладів стало очевидним викликом Єврогрупи й особисто фрау канцлер. Міністр фінансів Кіпру поспішив на літак до Москви, але яку ціну виставив Путін за допомогу Росії? ЗМІ пропонують варіанти: список російських вкладників на острові, газові родовища, порт для розміщення військової бази - або все відразу.

"Канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка відома жорсткою риторикою, нарешті знайшла опонента собі до пари", - пише кореспондент New York Post, повідомляючи, що Володимиру Путіну вдалося переконати парламентарів Кіпру - країни, що вважалася податковим раєм, - відмовитися від драконівського податку на банківські вклади.

Голосування кіпрських законодавців проти цієї ініціативи стало очевидним викликом німецькому лідерові. Захід, підтримуваний Меркель, припускав обкладання всіх банківських вкладів на острові, зокрема російських, податком в розмірі від 6% до 10%, нагадує журналіст.

Економісти в США також висловили побоювання з приводу оподаткування кіпрських вкладників, заявивши, що це ризик для світової економіки. "Це слизька доріжка", - сказав головний економіст Moody's Investors Services Джон Лонськи, попередивши, що такий захід може спричинити тиск на банки в інших країнах, що зазнають проблем з фінансами, зокрема в Іспанії та Італії.

"Коли план економічної допомоги ЄС провалився, міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс поспішив на літак до Москви в пошуках фінансової життєвої артерії", - пише кореспондент Bloomberg Businessweek Керол Метлек.

"На перший погляд, здається цілком справедливим, якби росіяни заплатили. Десятки мільярдів євро, які вони розмістили на кіпрських рахунках, сприяли початку фінансової кризи на острові, - пише журналістка. - Але розраховувати на допомогу з Росії - погана ідея для Кіпру і для всієї Європи". В обмін на кредит Росія може попросити права на газові родовища в Середземному морі на південь від Кіпру, а розширення її контролю над майбутніми постачаннями дуже небажане.

Падіння значущості Кіпру як офшорної рятівної гавані може підтримати амбіції Москви стати глобальним фінансовим центром, продовжує Метлек. Якщо Росія пропонує угоду, вона може вимагати, щоб Кіпр відвернувся від "євротрійки", каже аналітик JPMorgan Chase Bank Алекс Вайт. "Це може стати запрошенням залишити зону євро і опинитися в орбіті впливу Росії".

"Уряди інших країн-членів Євросоюзу змушують Кіпр шукати допомоги в Росії. Для ЄС це катастрофа", - цитує колишнього главу Центробанку Кіпру Атанасіоса Орфанідеса автор статті.

"Що Росія хоче нав'язати Кіпру" - так названо ​​аналітичну статтю Аделіни Рейналь у La Tribune. Росія та Кіпр досі не домовилися про продовження наданого Москвою кредиту, і в нинішній ситуації путінська Росія здатна ставити Кіпру свої умови в обмін на фінансову допомогу, пише автор, виокремлюючи три можливі вимоги.

Від 25 до 50% всіх банківських вкладів на Кіпрі - російського походження: здебільшого це гроші багатих приватних осіб, що бажають уникнути податків на батьківщині. Путін закликає покласти край відпливу капіталів, але для цього йому треба знати, у кого є рахунки на Кіпрі. Наприкінці 2012 року Кіпр відмовився надати Москві список російських вкладників на острові, йдеться в статті, але сьогодні у Росії більш сильні позиції, і отримання цього списку може стати однією з її умов.

Ще одна принада для Росії - доступ до розробки газових родовищ біля кіпрських берегів. "У Росії є енергетичні плани на Кіпр і Грецію, країни-банкрути", - зазначає аналітик РІА "Новости" Олександр Латца.

І остання можлива вимога Росії - отримати в своє розпорядження порт з метою відкрити на острові військову базу, пише видання. "Мабуть, Росія сподівається посилити присутність у цій частині Середземномор'я, де геополітичний баланс змінюється, зважаючи на подій в Лівії і Сирії", - йдеться в статті.

В інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine і низці інших європейських видань прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв порівняв кроки Євросоюзу задля врегулювання боргової проблеми Кіпру з "діями слона в посудній лавці". За оцінкою прем'єра, "всі можливі помилки, які можна було зробити в цій ситуації, вже зроблено, включаючи підрив загалом довіри до фінансових інститутів, і не тільки до тих, що є на Кіпрі".

Медведєв сказав, що переговори з порятунку республіки повинні вестися з усіма "зацікавленими сторонами, а не ховатися за формулюванням, що Кіпру негоже обговорювати це з кимось іншим".

Початкова пропозиція європейських кредиторів списати частину коштів з рахунків кіпрських вкладників Дмитро Медведєв порівняв з конфіскацією майна за радянської влади: "Запропонований захід має вочевидь експропріаторський, конфіскаційний характер, абсолютно безпрецедентний за своєю природою".

Якщо не буде знято заборону на операційну діяльність банків, зокрема з російською участю, "це загрожує дуже великими збитками", заявив Медведєв. "А тому якщо такого роду проблеми виникнуть, величезна кількість "клієнтів, що представляють і приватні, і, напевно, якісь державні структури, будуть звертатися з позовами щодо самої Республіки Кіпр та осіб, які причетні до початку цього досить складного періоду".

Російський політик зазначив, що рахунки на Кіпрі, який є завдяки своєму законодавству прекрасним місцем для укладання угод, мають не тільки підприємці, "які намагаються сховатися". Медведєв вказав, що угоди на Кіпрі укладали і офіційні, державні російські структури.

Архієпископ Кіпрський Хризостом II для порятунку країни пропонує державі величезні статки церкви, пише Джампаоло Кадалану в газеті La Repubblica. "Нерухомість, земельні ділянки, акції банків, навіть пивоварна компанія - майно православної кіпрської церкви величезне, і Хризостом II надав його в розпорядження уряду, щоб врятувати банки і країну від колапсу після відмови від заходів, запропонованих Європою", - пише видання.

Прем'єр-міністр країни Нікос Анастасіадіс просив церковного лідера звернутися до патріарха Московського Кирила, щоб той просив Кремль, щонайменше, реструктурувати російську позику Кіпру. Однак архієпископ, який вже в січні звертався до Кирила по підтримку, цього разу зволів узяти відповідальність на себе: "Ми використовуємо нашу власність, щоб врятувати бюджети". Уряд серйозно розглядає цю пропозицію: спеціальна комісія вже вивчає, як його реалізувати, пише автор статті.

Лише кілька днів тому енергійний релігійний діяч пропонував фінансувати структури класу люкс для залучення мешканців з країн Північної Європи, роблячи ставку на медичний туризм - ринок, який архієпископ оцінював у 30-50 млрд євро, йдеться в статті. Варто нагадати, що Хризостом пропонував відповісти Європі наступним чином, якщо вона буде наполягати на жорсткій лінії: "пригрозив їм виходом із зони євро і поверненням до кіпрської ліри".

Переклад InoPressa