У Єгипті, ймовірно, виявили найдавнішу у світі карту зоряного неба, яка належить авторству астронома Гіппарха. Пергамент виявили в монастирі Святої Катерини на Синайському півострові.

Вчені припускаються, що це була найдавніша спроба скласти мапу всього нічного неба. Допоміг зробити нове відкриття студент Джеймі Клер, учень провідного вченого-біблеїста Пітера Вільямса, який він аналізував у Кембриджському університеті, пише Science Alert.

Зазначається, що студент випадково натрапив на уривок грецькою мовою. Цю частину часто приписували астроному Ератосфену. Втім, у 2017 році мультиспектральне зображення документа виявило дев'ять сторінок із переписаним текстом.

Переглядаючи результати ще раз на другий рік пандемії, Вільямс помітив деякі непарні цифри у фоліантах монастиря Святої Катерини. Тому він передав сторінку науковим історикам у Франції.

Дослідники були шоковані. Історик Віктор Гіссемберг із Французького Національного науково-дослідного центру CNRS у Парижі повідомив, що вони отримали зіркові координати.

Уточнюється, що стверджувати про авторство координат не можна, втім, відомо, що грецький астроном Гіппарх працював над каталогом зірок західного неба між 162 та 127 роками до н.е.

Іноді його називають "батьком астрономії" та приписують йому відкриття того, як Земля "хитається" навколо своєї осі під час того, що зараз відоме як прецесія. Він також вважається першим, хто обчислив рух Сонця та Місяця.

Зоряна карта на пергаментах має приблизно самі координати зірок, які відповідали очікуваній прецесії в 129 р. до н.е. Це період, коли жив Гіппарх.

Окрім цього, в єдиній іншій роботі, яку залишив астроном, багато координат теж збігаються з документом із монастиря.

Зараз можна відновити розбірливі координати лише одного сузір'я з фоліантів із Єгипту — Corona Borealis. Відповідно до них, прихований фрагмент тексту читається так:

"Corona Borealis, що лежить у північній півкулі, в довжину охоплює 9°¼ від першого градуса Скорпіона до 10°¼8 у тому ж знаку зодіаку (тобто в Скорпіоні). У ширину вона охоплює 6° від 49° від півночі. Полюс до 55°. У ньому лідирує (тобто перша сходить) зірка (β CrB) на захід від яскравої (α CrB), перебуваючи в Скорпіоні 0,5°. Четверта 9 зірка (ι CrB) на схід від яскравішої (α CrB) є останньою (тобто сходить) [.. .]10 49° від Північного полюса. Найпівденніший (δ CrB) – третій, вважаючи від яскравого (α CrB) на схід, який розташований на 55° від Північного полюса".

Позначення відповідають давньогрецькій термінології. "Довжина" – це протяжність сузір'я зі сходу на захід, тоді як "широта" – опис розширення сузір'я з півночі на південь.

Раніше астрономи припускали, що Гіппарх написав оригінальні координати, які цитувалися в цих латинських документах. Учені сподіваються знайти більше доказів у пергаментах із монастиря.