"Де ваша промисловість? - запитують російських керівників учасники Петербурзького міжнародного економічного форуму. - Ви можете виробляти прекрасні реактивні винищувачі, але що ще?" Зусилля з диверсифікації економіки провалилися, втручання держави лякає ще більше на тлі авторитарного повороту в політиці, пишуть ЗМІ. Що ж, тіштеся гігантською нафтовою угодою з Китаєм...

Коли в 2006 році Петербурзький міжнародний економічний форум вперше став місцем головної презентації Росії для інвесторів, настрій був піднесений, згадують кореспонденти The Financial Times. Російська економіка зростала на 7% на рік, країна була задоволена своїм членством у групі ринків БРІК, що швидко розвиваються.

Через сім років у другому місті Росії переважають інші декорації - і інший настрій. Економічне зростання з січня по травень поточного року сповільнилося до 1,8% порівняно з 4,5% у першій половині минулого року, повідомив тисячі делегатів міністр економічного розвитку Андрій Бєлоусов. Передбачалося, що сесія, на якій він виступав, буде присвячена ролі центробанків у світовій економіці, а замість цього вона перетворилася на дискусію про причини уповільнення зростання в Росії.

"Уповільнення почасти віддзеркалює ослаблення попиту на енергоносії і сировинні товари, що залишаються головними економічними драйверами Росії", - зазначають автори. Але, можливо, російська економіка вичерпала можливості зростання? Ріст інвестицій в перші п'ять місяців цього року скоротився до нуля - з 13% у першому півріччі 2012 року, сказав на конференції Бєлоусов.

Деякі ділові люди вважають, що уповільнення інвестицій свідчить про побоювання більш авторитарного повороту в політиці, поряд з очевидною боротьбою кланів. Багато делегатів були приголомшені нещодавньою втечею до Франції ліберального економіста Сергія Гурієва, який опинився під тиском у зв'язку з критикою справи Михайла Ходорковського, йдеться в статті. "Люди бояться повернення 1930-х років, - сказав один з банкірів, який не побажав називати свого імені. - Гурієв... нешкідлива людина, абсолютно чиста. Це показує, що будь-хто може виявитися причетним".

The Financial Times публікує статтю Сергія Гурієва, представляючи його - "економіст, колишній ректор Російської економічної школи".

Теоретично в Росії зараз все має бути безхмарно, пише Гурієв: ціни на сировину залишаються високими, держборг невеликий, бюджет збалансований, фонди суверенного багатства зберігають здорові масштаби, немає жодної політичної нестабільності, пояснює він. Є очевидні сприятливі можливості для інвестицій. То чому ж економічне зростання Росії почало видихатися? Що не дає Росії розігнатися?

Гурієв відповідає: "Подальше економічне зростання вимагає інвестицій у нові й наявні фірми. Для цього потрібен хороший бізнес-клімат, особливо захист прав власності і верховенство закону". Тим часом "у всіх рейтингах, що відображають регулювання бізнесу, ризики для інвестицій і рівень корупції, Росія відстає від більшості ринків, що розвиваються".

Уряд прекрасно усвідомлює проблему, свідчить Гурієв. Економічна програма Путіна містить багато заходів, які поліпшать перспективи для інвесторів. Біда в тому, що інвесторів вже не переконують слова, не підкріплені справою. Інвестори "голосують ногами" проти урядів, які не хочуть або не можуть виконувати свої обіцянки", робить висновок Гурієв.

"Було неможливо не помітити різко збільшене за останнє десятиліття, часто показне російське багатство, засноване на енергетиці, - кричущу розкіш Москви, 76-метрові яхти, апартаменти в пентхаусах за сотні мільйонів доларів", - пишуть кореспонденти The New York Times.

"Однак здається, що ці п'янкі дні добігають кінця", - вважають автори. Раптовий потік нафтового і газового добробуту, що підвищив життєві стандарти в Росії, вичерпується. Іноземні інвестори, стурбовані хронічною корупцією і дедалі більшою роллю держави в економіці, повертають назад, пише видання.

"Те, як організовано державне управління в країні, зумовлює її слабку економічну активність. Роль держави дуже велика, вона залучена в різні її сфери занадто сильно, а за своєю природою відштовхує приватні інвестиції", - наводить видання думку колишнього глави Merrill Lynch у Росії Бернарда Сачера.

"Де ваша промисловість? Ви можете виробляти прекрасні реактивні винищувачі, але що ще?" - запитав на Петербурзькому міжнародному економічному форумі китайський економіст Юй Юндін.

Більш як десятиліття зусиль з диверсифікації економіки, за великим рахунком, провалилися, вважає видання. Сировина на даний момент становить 80% експорту. "Мало що можна показати з фінансованих державою проектів, наприклад, з розвитку технологічного сектора або відродження колись добре налагодженої радянської промисловості", - йдеться в статті.

Російський міністр фінансів Антон Силуанов заявив, що Росія почасти потерпає через тривалі економічні проблеми в Європі, яка є в сукупності основним торговельним партнером Росії, передає видання.

"Я не думаю, що економіка йде до колапсу, радше до тривалої стагнації, - вважає один з лідерів опозиції, Володимир Мілов. - Це не призведе до негайного підйому протестного руху, але Путіну буде дуже складно інсценувати ще одні успішні вибори в 2018 році, якщо економіка буде в глухому куті".

"Путін уявляє собі, що в перспективі Росія стане двигуном світової економіки, а рубль, можливо, резервною валютою. Але те, що економісти майже одностайно вважають попередніми умовами для цього, - політичну модернізацію, яка створить ефективні та надійні інститути, що користаються довірою інвесторів, і життєздатну, диверсифіковану економіку - поки що залишаються поза досяжністю", - підсумовують автори статті.

"Росія змушена визнати, що її економіка зростає не так швидко, як очікувалося. Втіхою їй є хіба що укладена нещодавно гігантська нафтова угода з Китаєм", - пише Focus за матеріалами агентств.

Про те, що на тлі млявої кон'юнктури ризик рецесії в Росії зберігається, заявив на Петербурзькому економічному форумі міністр економічного розвитку РФ Андрій Бєлоусов. Володимир Путін у кулуарах цього заходу оголосив про договір на постачання 100 млн тонн російської нафти до Китаю (сума угоди - 60 млрд доларів).

Тим часом перший заступник голови ЦБ Олексій Улюкаєв "супроти звичаю відверто розкритикував плани уряду щодо девальвації національної валюти". Така політика може форсувати інфляцію. В урядових колах неодноразово висловлювалася думка, що ослаблений рубль несе з собою і деякі переваги: ​​оскільки енергетична держава продає нафту і газ за долари, її доходи залишаються на високому рівні, витрати ж, навпаки, формуються в рублях, передає видання.

Переклад InoPressa