Реакція Путіна на протести в Москві вдало ілюструє те, як колишній глава ФСБ майстерно застосовує шпигунські диверсійні стратегії, щоб підірвати опозицію і навіть висміяти ідею демократії. Цей "супергерой а-ля Берлусконі", якщо й вірить у право, то тільки у право найсильнішого, пишуть ЗМІ, хоча грудневі вибори показали, що "альфа-самець всієї Русі" вразливий.

"Реакція прем'єр-міністра Володимира Путіна на протести в Москві гарно ілюструє те, як колишній глава радянської розвідки майстерно застосовує диверсійні стратегії, які зазвичай використовуються в шпигунстві, щоб підірвати опозицію і навіть висміяти ідею демократії", - пише Chicago Tribune.

Шпигунська діяльність - це здебільшого диверсії, а не збір інформації, як ми бачимо у фільмах, стверджує автор статті Речел Марсден. І ефективний спосіб диверсії щодо концепції або поняття полягає в тому, щоб скористатися їхньою назвою, вклавши інший зміст. Наприклад, багато деспотів з країн третього світу використовували термін "демократичний" у назвах своїх політичних партій.

Путін проголошує "демократію" - те, за що виступають протестувальники в Москві, йдеться в статті, але, наприклад, ліберальній прозахідній Партії народної свободи влада не дала навіть зареєструватися як легітимній виборчій альтернативі.

Застосовуючи прийом, узятий безпосередньо з "Мистецтва війни" Сунь Цзи - біблії військових і шпигунських стратегій, Путін використовує проти своїх опонентів притаманну їм неорганізованість, зазначає автор. Коли протестувальники попросили зустрітися з Путіним, щоб обговорити свої проблеми, він відповів, що не може цього зробити, бо не знає, чого саме вони хочуть і хто з них має справжній авторитет.

Нинішній прем'єр-міністр Росії, який, якщо ніщо не завадить його задумам, повернеться на пост президента в 2012 році, - фахівець з інсценізацій, "супергерой а-ля Берлусконі", як пише у своїй книзі експерт Французького інституту міжнародних відносин (IFRI) Тома Ґомар. "Справді, у нього чимало спільних рис з його другом Сильвіо Берлусконі - наприклад, такий піар, що можна подумати, ніби завдяки ЗМІ йому вже ні перед ким не треба звітувати", - погоджується кореспондент Les Echos.

Водночас Ґомар звертає увагу на фундаментальну відмінність Путіна від Берлусконі: Путін переконаний, що "світ майбутнього буде жорстоким", і лякає всю Європу, всіляко готуючи свою країну до повернення політичного насильства. А проте і "альфа-самець всієї Русі" вразливий, як показали вибори 4 грудня.

На закінчення Les Echos наводить уривок з книги Ґомара: "Гопник, що навернувся на шлях істинний завдяки дзюдо та юриспруденції, а потім влаштувався на роботу в органи, Володимир Путін вважає фізичну силу останнім аргументом, тому що в Росії, як і скрізь, "слабких б'ють". Якщо він і вірить у право, то тільки у право найсильнішого".

Переклад InoPressa