СЛАВА ГЕРОЯМ!

Свято Героїв. Народжене традиціями вшанування полеглих стрільців у 20-х роках ХХ століття, сьогодні це свято набуло особливого статусу.
«Україно, свята мати Героїв…» – такими словами розпочинається Молитва українського націоналіста, написана Осипом Мащаком в період культивування героїки великих епох: княжої доби, козацьких часів, періоду національно-визвольної боротьби, адже українська земля, споконвіку і по сьогодні, була і залишається матір’ю шляхетних і відважних синів та дочок.

Чимало їхніх імен назавжди закарбовано у народній пам’яті, – власне, навіть, у згадуваній Молитві виголошуємо імена полковника Євгена Коновальця, крайового провідника Юліана Головінського, бойовиків ОУН Василя Біласа та Дмитра Данилишина, незламної Ольги Басараб.

Безпрецедентна боротьба української нації під проводом ОУН, у свій час, народила цілу плеяду інших справжніх Героїв – Степана Бандеру, Романа Шухевича, Дмитра Клячківського, Олега Ольжича, Олену Телігу, Дмитра Мирона та багатьох інших відомих, а, головно, незнаних вояків, які склали на вівтар цієї боротьби найвищу жертву – власне життя.

Чи не кожна українська родина, на теренах Галичини, Волині, зрештою, і Великої України, виплекала своїх звитяжців, які, сповнивши першу точку Декалогу українського націоналіста, підняли значення Свята Героїв до найвищої вершини.

Новітній час протистояння на грані двох світів народжує новітніх Героїв – солдат і старшин Збройних сил України, вояків добровольчих батальйонів, волонтерів. Їхній незламний дух не міг зрости на безплідному полі, він гартувався славними перемогами минулих поколінь борців за волю рідної землі.

Сучасні українські Герої, зламавши підступні плани північного агресора, повторили звитягу своїх незламних попередників, які повною мірою сповнили місію щита і меча для усього цивілізованого світу. Їхні імена також навічно вписані у книгу національної гідності і слави.

Завдяки їхньому подвигу на фронтах неоголошеної війни у нас є можливість поступово наводити лад у власній хаті, закладати основи сильної самостійної соборної і успішної української держави.

І, не в останню чергу, саме тому вони заслуговують на своє справжнє, виплекане століттями боротьби свято. Без патетики і пафосу, без надмірного офіціозу і нагород, а з молитвою і щирим національним піднесенням.

Свято на всі часи! Свято Героїв.

Провід ОУН (б)