Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) помітив дитинча, схожу на сонце зірку, яка викидає в космос надзвукові потоки газу та пилу, викликаючи приголомшливі ударні хвилі, які, за словами дослідників, "схожі на світлові мечі". Новоутворену зірку, або протозірку, насправді не видно на останній фотографії JWST. Але вчені знають, що вона розташована у центрі темної області між двома сяючими потоками газу та пилу, що витікають, відомими як біполярні струмені, які випливають зі зростаючої зоряної маси, названої Herbig-Haro 211 (HH 211). (Об’єкт Гербіга-Аро — це область туманності, освітлена новонародженою зіркою.)

HH 211 розташована на відстані приблизно 1000 світлових років від Землі в сузір’ї Персея і була відкрита в 1994 році. Судячи з розміру струменів, протозірці, ймовірно, лише кілька тисяч років і вона приблизно на 8% менша за Сонце. Однак міні-зірка виросте приблизно до такого ж розміру, як сонце, протягом наступних кількох мільйонів років. Це свідчить про те, що колись наша зірка була дуже схожа на HH 211.

Промені матерії можуть "сяяти світлом від багатьох різних атомів і молекул", які збуджуються, коли вони стикаються з навколишніми хмарами газу, сказав у заяві провідний автор дослідження Том Рей, астрофізик з Дублінського інституту перспективних досліджень . Але камера ближнього інфрачервоного діапазону JWST значно полегшує розрізнення компонентів літака, додав він.

Інфрачервоні зображення показують, що струмені в основному складаються з молекул — двох або більше атомів, з’єднаних хімічним зв’язком — включаючи монооксид вуглецю, монооксид кремнію та молекулярний водень. Це здивувало дослідників, які очікували, що, як і інші біполярні струмені, HH 211 буде переважно складатися з окремих атомів або іонів.

Команда вважає, що струмені витікають молекули, а не атоми та іони, оскільки матеріал витікає відносно повільно. Вищі швидкості, швидше за все, розбивають молекули на окремі атоми та іони. “Зараз залишається загадкою”, чому струмені HH 211 повільніші за інші біполярні літаки, сказав Рей.

Ще одна примітна частина нового зображення — це «ворушливі» вусики газу та пилу, розташовані в центрі основи кожного джета (частини, найближчої до протозірки). Цей нерівномірний розподіл матерії, який відображається в обох струменях, може натякати на те, що протозірка має невирішену подвійну зірку — іншу протозірку, яка потенційно може перетворитися на зоряного компаньйона, згідно з NASA. Однак ця гіпотеза потребує подальшого дослідження.

Рівень деталізації JWST є безпрецедентним. Нова фотографія має просторову роздільну здатність у п’ять-десять разів вища, ніж будь-яке інше зображення HH 211, зазначили в NASA. Це ще один приклад того, як JWST може розкрити додаткові секрети вже добре вивчених космічних структур, сказав Рей. Минулого тижня JWST також потрапив у заголовки після того, як помітив потенційні ознаки позаземного життя на екзопланеті, розташованій приблизно в 120 світлових роках від Землі.