Путівник Україною - такий подарунок отримала ще на Різдво німкеня Урсула Крамер від свого чоловіка Теодора. Улітку подружжя пенсіонерів планує вирушити у свою першу подорож Україною. Така ідея визрівала давно. Річ у тім, що подружжя з Бонна вже багато років поспіль здає кімнати для приїжджих студентів і практикантів. Нерідко серед гостей і українці. "Це милі привітні люди, - ділиться враженнями Теодор. – вони багато і з великим захопленням розповідали про свою країну. Врешті-решт ми просто вирішили, що маємо її побачити".

Подружжя готується до мандрівки: читає літературу і слідкує за подіями в Україні з новин, які, між іншим, створюють не надто привабливу для туризму картину: "Це корумпована країна,- каже Теодор, - там є проблеми з політв’язнями, зокрема Юлією Тимошенко, також держава має нелегкі стосунки з Росією".

Україна: від політики до культури

Щось схоже доводиться чути і від інших. Зокрема, інженер Петер Фауст вважає, що розібрався у непростих українських реаліях: "Я знаю, що частина українців хоче приєднатись до Росії, а решта до Європи, - каже німець, - я думаю, що майбутнє цієї країни залежить від того, чи зможе вона стабілізувати своє політичне життя". Він би залюбки поїхав до України, однак, зізнається, для більшості німців це маловідомий туристичний маршрут. "Я думаю, що там красиві пейзажі і мальовничі ландшафти. А ще мені здається це гірська країна, хоча, можливо, помиляюсь".

"Україна?, - перепитує співробітниця книжкового магазину, - я забула ім’я вашого президента, здається, він не дуже демократичний". Анетте Фабер продає книжки вже більше десяти років, однак пригадати, чи цікавився хтось останнім часом українськими авторами не може. Сама продавчиня і не згадає, чи є взагалі у триповерховому книжковому магазині твори письменників з України. Допомагає електронна база. Після коротких пошуків знаходимо відомі імена: Жадан, Забужко, Гаврош. Звісно, у німецькому перекладі. "Це тільки художня література, - каже Анеттае - ми можемо замовити ще й історичну, і культурологічну, і книжки з географії та путівники, тобто літератури чимало", - зі здивуванням відзначає продавчиня.

"Багато працюють і мало їдять"

Не з новин, а з власного досвіду знають деякі німці про працьовитість українців. "Я вже багато років як маю власну будку, де ремонтуємо велосипеди, - ділиться своїми думками про українців Франк Крісманн, - так ось, серед працівників було чимало українців, вони роблять свою роботу ідеально". "Найголовніше, - веде далі підприємець, - що, на відміну від німців, українці не роблять так багато перерв на каву і, навіть, можуть обходиться без обідів".

А ось молода викладачка німецької мови Наталі Петала мала лише одного учня з України. Її уявлення про Україну більше базуються на розповідях знайомих: "Мені розповідали, що в Україні люди можуть просто в парках пити пиво з пляшок – і це вважається нормально". Вчителька зізнається, що довший час думала, що українці дуже схожі на росіян. "Мені здавалося, що вони їдять таку ж їжу, виглядають так само, слухають однакову музику, але це, мабуть, така ж правда як і те, що греки, іспанці та італійці усі на одне обличчя. А це звісно не правда", - каже Петала.

Зустрічається й чимало тих, які у відповідь на запитання "що вам відомо про Україну?" лише знизують плечима. Або ж кажуть відверту нісенітницю: наприклад, що це чи не найменша країна в Європі, чи те що це країна вічної зими і тут живуть люди неймовірно високого, порівняно з німцями зросту. Студент Артан – не з таких. Цього року, коли отримає диплом політолога, гайне з друзями на автомобілі через Україну та Росію до Грузії. Знає, що в Україні не дуже добрі дороги тому консультується: "А до Одеси, доїхати зможемо?"

Перша подорож: запитань багато

Під час бесіди Крамери частують вином. Коли запитання закінчились, подружжя починає ставити свої. "А що в Україні зазвичай п’ють?" "Що їдять?" "Як ставляться до туристів?" "Чи можна подорожувати потягами? " Подружжя з Бонна планує відвідати Львів, Чернівці, Одесу, Київ та Донецьк. Саме у цих містах живуть колишні квартиранти з України. У них і планують зупинятись. "Нам хочеться пізнати Україну зсередини, з побуту її мешканців, - розповідає Урсула, - і дякуючи запрошенням наших друзів з України ми зможемо це зробити".