Україна має надто велике співвідношення бюджетних видатків до ВВП. Про це в інтерв’ю "Українському тижню" заявив колишній віце-прем'єр-міністр і міністр фінансів Польщі, відомий економіст Лешек Бальцерович.

"У вас занадто високі витрати. Україна має найбільше після Бєларусі співвідношення бюджетних видатків до ВВП у Європі, при цьому зберігається низький рівень доходу на душу населення. Як наслідок – швидкий розвиток неможливий", – вважає він.

Бальцерович навів приклад Китаю, де економіка протягом останніх 30 років зростає дуже стрімко, але там згадане співвідношення знизилося з 30% наприкінці 1970-х до менше ніж 20% на сьогодні. "Це зовсім інша економічна політика", – наголосив він.

"Натомість в Україні за такого стану справ є великий ризик, по-перше, регулярних криз, а по-друге, дуже повільного економічного розвитку", – резюмував економіст.

Зазначимо, що сучасна глобальна економіка являє собою "систему потоків" (flow economics). МВФ, СБ, СОТ формально грають роль регуляторів, а насправді являють собою компенсаторні шлюзи, ледь витримують напір світових дисбалансів.

Нагадаємо, що економічний ренесанс Китаю почався зі знакової зустрічі президента США Джиммі Картера з колишнім главою КПК Ден Сяопіном у 1979 році. Через десять з невеликим років СРСР припиняє своє існування. Політика, що отримала назву рейганоміки і тетчеризму в Європі, започаткувала деіндустріалізацію з переорієнтацією виробництва на Китай. Американські інвестори почали активне інвестування китайської економіки в силу швидкої віддачі від короткострокових інвестицій і низької вартості праці. У 1995 році, за шість років до вступу до СОТ (2001 рік), промислові товари вже складали 83,6% китайського експорту.

Ситуацію з українською економікою посилює структурний дисбаланс, витоки якого знаходяться далеко до розпаду СРСР в 1991 році. Станом на середину 2011 року ВВП України так і не досяг рівня ВВП Української РСР 1990 року (за деякими оцінками , він становить близько 65,8% рівня 1990 р.). Нагадаємо, в 1990 році цей показник складав 167 млрд рублів.

З другої половини 1990-тих років Україна поступово інтегрується в структури світової економіки, регуляторами якої є МВФ, СБ, СОТ - потужні транснаціональні органи. Імпортно-експортний дисбаланс України обумовлений цілим комплексом факторів, серед яких - специфічний тип індустріальної сировинної економіки з домінуванням сектора добувної промисловості та виробництвом сировинних напівфабрикатів, вразливе сільське господарство і сектор послуг, представлений філіями ТНК.

Нагадаємо, Україна стала членом СОТ у 2008 році.

У той же час з 1997 року товарообіг України з іншими країнами світу збільшувався, з МС і ЄС - убував.

За 16 років частка країн Митного союзу в зовнішньому товарообігу України скоротилася з 49,3 до 36,7%. Сальдо торгівлі з іншими країнами світу зросло у 5 разів.

Таким чином необхідна для потокової економіки уніфікація відбувається стосовно країн, що розвиваються в два етапи. Спочатку національне законодавство і виробництво приводиться у відповідність з чільними світовими стандартами. Потім місцева економіка, відповідним чином трансформована, підключається до одного або кількох глобальних потоків.