В Азовському морі "кипить" метан. Берег біля дитячого оздоровчого табору "Космос", що в селищі Юріївка, місцеві жителі інакше як мертвою зоною або проклятим місцем не називають. За останні два десятки років тут, всього на метровій глибині, потонули, за різним даними, від 18 до 20 людей.

Вчені прийшли до несподіваного висновку: в Азовському морі сотні років буквально "кипить" метан, пише donbass.ua.

"Якщо двома словами, то Азов являє собою один гігантський природний метановий генератор, у якому органічні відкладення за допомогою метаногенів перетворюються в метан, - розповів старший науковий співробітник МГУ ім. Ломоносова Георгій Рязанцев. - Недарма греки Приазов'я називали Азовське море Меотидним болотом! За нашими оцінками, вся акваторія може виділяти до 100 млрд. куб. м палива в рік (!), що перевищує річне споживання природного газу всією Україною. Це величезний ресурс, що може й повинен використовуватися країною!".

Рахунок жертвам метану йде на десятки.

У сімдесяті під воду ледве не пішов цілий піонерський загін, і якби не ув'язнені, що будували в цей час табір на березі й кинулися на допомогу дітям, невідомо, чим би все закінчилося.

Особливо шокував випадок, коли на очах у відпочиваючих усього за декілька метрів від берега утворився вир. У цей час у воді перебували двоє тридцятирічних чоловіків і діти. Дорослі встигли буквально відкинути подалі від вирви дітвору, а самі загинули.

Масштабні дослідження аномальної зони в Юріївці почалися два роки тому, коли співробітники Азовської науково-дослідної станції (АНДС) - спільного проекту Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова й Приазовского державного технічного університету - поставили тут перші експерименти й провели георадарну зйомку.

Цього року досвіди продовжилися, у Юріївку прибули експерти в сфері електро- і георозвідки, а також екологи, що займаються вивченням сапропелів (мулистих відкладень) і фітопланктону.

Як показали дослідження, метан заповнює каверни (ями), поверхневий купол яких може бути досить щільним: мул заноситься піском, ракушняком, настільки втрамбовується, що по таких поверхнях можна навіть ходити.

У якийсь момент потужність газу стає настільки сильною, що дозволяє йому прорватися на поверхню. Утворюється вирва, і якщо в цей час над нею перебуває людина, то може в неї провалитися.

"Це явище називається залповим виходом метану, - пояснює Георгій Рязанцев. - І коли таке трапляється, утворюється водно-газова суміш, щільність якої значно менша від щільності звичайної морської води, і навіть гарний плавець не в змозі залишатися на поверхні - відбувається провал у яму й виникає відчуття "сипучості" дна. Після виходу газу пісчано-мулове середовище швидко затягує отвір, що утворився, і потім його майже неможливо виявити. Саме тому рятувальники не можуть визначити небезпечне місце заздалегідь".

З боку, тобто з берега, це може виглядати як вир.

"Але для того, щоб теорія "засмоктування" людей підтвердилася на всі 100%, нам треба поставити останній експеримент, на який, на жаль, грошей немає. Досить пробурити в цьому районі звичайну скважину. Мова йде зовсім не про космічні суми, а про 30-50 тисяч гривень... Зате в результаті ми б одержали чітку картину процесів, які тут відбуваються. І якщо ми праві, то для запобігання залпового виходу газу тим більше необхідно його "збурення", а це робиться винятково за допомогою бурових робіт", - заявив учений.

Потрібно відзначити, що ще в 40-і роки за наказом керівника НКВД Лаврентія Берії на околицях Маріуполя були створені спеціальні бригади, які "мили" кварцові чорні піски.

Але потім видобувати пісок методом вибуху заборонили, тому що з'ясувалося, що в районі Юріївки на глибині біля двох кілометрів проходить тектонічний розлам у кристалічному щиті. Під час вибуху можуть статися глобальні незворотні зміни, і море просто зникне.

А от у США, у парку Chestnut Ridge у штаті Нью-Йорк через потік природного газу під водоспадами горить вічний вогонь.

А в сучасній Туреччині через отруйний газ печера, що виникла в Ієраполісі в античні часи після сильного землетрусу, перетворилася на "врата пекла".