Замах на життя мера Харкова Геннадія Кернеса, тримання в полоні експертів ОБСЄ в Слов’янську сепаратистами й запровадження нових санкцій проти Росії – все це у фокусі уваги західної преси. Замах на життя харківського міського голови може призвести до подальшого загострення ситуації на Сході України, про це пише австрійська Die Presse. Французька Le Monde шукає причини того, чому Захід досі розділений навколо питання санкцій. Тим часом польська преса цитує тамтешнього міністра внутрішніх справ Бартоломея Сенкевича, який називає захоплення місії ОБСЄ в Слов’янську «актом тероризму».
 
Взяття в полон військових експертів ОБСЄ є «актом тероризму». Саме так означив дії сепаратистів у Слов’янську міністр внутрішніх справ Польщі Бартоломей Сенкевич, якого цитує видання Rzeczpospolita. Очільник польського МВС також зауважив, що не впевнений, нібито російська влада не має жодного стосунку до цього «акту тероризму». Rzeczpospolita, цитуючи міністра, наголошує на тому, що російські можновладці до останку твердили, нібито в Криму люди висловлюють свою волю й Росії не зостається іншого вибору, як тільки виконати її та прийняти їх до себе. Бартоломей Сенкевич заявив, що в Україні з подачі Росії розігрується сценарій, подібний до того, який реалізовувався в Сирії та Лівії.
 
Через замах на життя мера Харкова Геннадія Кернеса ситуація на Сході України небезпечно загострюється далі, пише щоденна австрійська газета Die Presse. Кернеса видання називає суперечливим політиком через його ймовірні зв’язки з кримінальним світом.
 
Die Presse також пише про проблему взяття в полон експертів ОБСЄ. Видання наголошує на тому, що Німеччина, четверо громадян якої перебувають у складі захопленої місії, виступає за мирне вирішення ситуації та просить українську владу утриматися наразі від застосування сили. При цьому на тлі тортур та публічного приниження, яким піддали сепаратисти в Слов’янську трьох офіцерів СБУ, видання принагідно зауважує, що, за словами експертів ОБСЄ, їх не «чіпали».
 
Женевська угода між США, ЄС, Росією та Україною виявилася практично мертвонародженою, тому логічно постало питання запровадження нових санкцій проти Росії. Такого висновку дійшов оглядач французького видання Le Monde Ів-Мішель Рйоль. Він також пише про те, що питання запровадження нових санкцій проти Росії розділило Захід. Посилаючись на власні дипломатичні джерела в ЄС, автор зауважує, що в Європі зростає роздратування щодо вимог США вводити нові санкції проти Кремля. Американцям легше вимагати санкцій, оскільки вони менше торгують з Росією, ніж ЄС, та не залежать від її енергоносіїв. Як наслідок, економічні санкції проти Росії вдарять по США значно менше, ніж по Європі, пише Le Monde. Видання цитує міністра закордонних справ однієї з великих європейських країн, не називаючи його. Міністр говорить про те, що Америці легко вимагати рішучості щодо Росії, оскільки та знаходиться далеко від Кремля.
 
Цю позицію, однак, зовсім не підтримують країни Центральної та Східної Європи, що входили до комуністичного табору. Вони обстоюють якраз суворіший, більш наступальний підхід щодо санкцій проти Росії. Однак «червоною лінією», за якою європейці зможуть подолати всі свої розбіжності й одностайно запровадять економічні санкції, могло б бути лише військове вторгнення Росії на Схід України, відзначає Le Monde. При цьому стратегія Росії є зрозумілою: підживлювати хаос в Україні, щоб максимально ослабити українську владу й створити умови, за яких вона піде на якнайбільші поступки щодо побудови майбутнього України.