Однi українцi (тi, що з грошима) їдуть сюди як туристи. Iншi - (тi, що без грошей) - на заробiтки.

Адже Гданськ - захiднi ворота Польщi, тож i платня тут вища, нiж, скажiмо, у Пiдкарпатському воєводствi, пише Експрес.

Робота

Цiкаво, якi тут пропонують вакансiї нашим людям та скiльки обiцяють грошей? Заходжу на спецiалiзований сайт iз пошуку роботи.

Та-а-к... Ось пропонують роботу пакувальника одягу на складi: робота 8 -- 12 годин на день, зарплата - 8 - 10 злотих за годину. Або запрошують на сортувальний завод будiвельних вiдходiв: працювати треба 12 годин, отримуючи за кожну 9 злотих.

Чи шукають тих, хто хоче прибирати парки та сквери: тут уже платять 10 злотих, до того ж житло - безплатне. А ще тут є вакансiї вантажникiв у супермаркети, прачок, зварникiв, косарiв газонiв i т. д. Одне слово, роботи повно, тiльки ось робочих рук не вистачає.

Адже чимало полякiв виїхали на заробiтки в iншi країни ЄС. I, якщо вiрити останнiм соцопитуванням, долучитись до них хотiли б ще майже 4 мiльйони громадян Речi Посполитої, тобто 19,1% працездатного населення.

Насамперед нашi сусiди мрiють чкурнути у ФРН (34%), Англiю (18%), Голландiю (6%) та Iспанiю (5%). Тим часом кiлькiсть українцiв, якi працюють у Польщi, збiльшується.

Так, 40% пiдприємцiв у секторi продажу та сфери послуг пiд час недавнього опитування заявили, що вже прийняли на роботу наших людей.

До речi, обiдаючи в одному з кафе в центрi Гданська, звернув увагу на ледь вловимий акцент офiцiантки. Коли ж, розраховуючись, заради цiкавостi запитав, звiдки вона, виявилось, що з України.

Вчиться в одному з вишiв, а через день пiдзаробляє в цьому закладi. Оксана розповiла, що на кухнi тут трудяться ще двi нашi жiночки, а донедавна й бармен був українець, але знайшов кращу роботу.

"Я працюю тут лише третiй мiсяць, але також думаю надовго не затримуватись, - каже дiвчина. - Як тiльки натраплю на щось краще, то звiльнюсь".

Мiж iншим, у тому кафе я наївся вiд пуза. Замовив собi журек (його приносять не в тарiлцi, а в спецiальнiй круглiй хлiбинi), пiроги (вони ж вареники) з сиром та фiле трiски (її скручують у трубочку, кладучи всередину яблука, солодкий перець, лимон та зелень).

Куштуючи цю смакоту, навiть подумати не мiг, що її приготували нашi жiночки.

"Солiдарнiсть"

Ну а на ситий шлунок можна поблукати мiстом та подивитись на численнi пам'ятки. Мiсцевi гiди люблять повторювати, що пiд час Другої свiтової вiйни 90% мiста було зруйновано, а потiм поляки вiдбудували його.

Старi кам'яницi, храми та фонтани постали в новiй красi. Хоча якщо цього не знаєш, то й не скажеш... Не багатьом туристам вiдомо також, що в Гданську народились нiмецький вчений Габрiєль Фаренгейт i фiлософ Артур Шопенгауер.

Та нинi найвiдомiшiй уродженець цього портового мiста, звичайно, не вони, а Лех Валенса.

Про це вам нагадують з перших хвилин прильоту, адже мiсцевий аеропорт має iм'я екс-президента. Трохи незвичайно, враховуючи, що полiтик iще живий, але...

Кiлька рокiв тому в Гданську вiдкрили Європейський центр "Солiдарностi". Це музей цього легендарного руху, лiдером якого був Лех Валенса.

Серед експонатiв, скажiмо, можна знайти мiлiцейський "бобик", у якому розганяли учасникiв акцiй протесту. (Щоб тi не побили камiнням переднє скло, на ньому металева решiтка). Є тут i графiтi, якими обмальовували стiни будинкiв протестувальники.

(Наприклад, на одному з них до профiлю Ленiна домальовано панкiвський "iрокез"). А ще - зразки тогочасних дефiцитних товарiв: кумедний фен, оцет й туалетний папiр (ха-ха, у нас i його не було).

Окрiм того, в цьому iнтерактивному музеї є великi медiа- i бiблiотеки, тобто все, що треба тим, хто цiкавиться iсторiєю "Солiдарностi". Зрештою, виходячи чи заходячи в музей, ви можете випадково зустрiти й самого Леха Валенсу.

Адже офiс лауреата Нобелiвської премiї мiститься в цьому ж закладi, на другому поверсi. Ранiше ж полiтик винаймав одну з середньовiчних веж у центрi мiста.

Пригадую, щоб дiстатися до його кабiнету (менi не раз доводилось робити з колишнiм президентом iнтерв'ю), треба було подолати надцять сходинок...

До слова, нинi естафету в батька перейняв один iз синiв - 40-лiтнiй Ярослав Валенса, який став депутатом Європарламенту. А ось його старший брат - Пшемислав - цьогорiч за загадкових обставин помер.

Додамо, що в екс-господаря Бельведерського палацу восьмеро дiтей.

Пиво

Я не буду розповiдати вам про сувенiри з бурштину, якими славиться Гданськ, про один iз символiв мiста - фонтан Нептуна, про знаменитий годинник на Марiацькому костелi й т. д. Усе це можна прочитати в туристичному довiднику.

А ось вiдчути атмосферу мiста можна, лише блукаючи його вуличками та розглядаючи дахи, скульптури, вiтрини.

Увечерi ж треба обов'язково пiти ближче до води - купити доброго пива (поляки знаються на цiй справi) й, повiльно цмулячи пiнне, поспостерiгати за тим, як над Балтикою заходить сонце. Розфарбовуючи своїми вечiрнiми барвами старi кам'яницi.

Хоча, звичайно, тим, хто приїде сюди на заробiтки, буде не до романтики та пафосу. Щоб заробити копiйку на те ж пиво (та до пива), треба ще добряче попiтнiти.

Влад КОРСАКОВ, Польща