Зростання витрат на оплату праці, особливо для малого та середнього бізнесу, призведе до суттєвішого зниження зайнятості, ніж прогнозувалося раніше. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку за січень 2017 року, оприлюдненому на офіційному сайті установи.

"За оцінками НБУ, загальна чисельність працівників формального сектору економіки в 2017 році скоротиться на 9% порівняно з 2016 роком. Внесок скорочення за рахунок підвищення МЗП становитиме 5,4 в.п. (або близько 630 тисяч осіб)", - зазначається у цьому 70-сторінковому документі.

Водночас зниження офіційної зайнятості виявиться непропорційним. Здебільшого воно відбуватиметься за рахунок малого та середнього бізнесу та фізичних осіб-підприємців (ФОПів). "Насамперед пояснюється це майже дворазовим збільшенням податкового тиску на підприємства на єдиному податку", - йдеться у звіті.

Також у НБУ кажуть, що частково таке зниження компенсується збільшенням неформальної зайнятості.

До того ж, збільшення середнього рівня оплати праці в економіці може стимулювати повернення на ринок праці частини тих зневірених осіб, які почнуть пошуки роботи, та, як наслідок, рівень безробіття може додатково збільшитися.

Загалом, за оцінками НБУ, зайнятість скоротиться на 5 відсоткових пунктів порівняно з 2016 роком, що відповідатиме 10%-му рівню безробіття за методологією Міжнародної організації праці.

Гонтарева: йдеться не про "звільнення", а про скорочення формальної зайнятості

Голова Національного банку Валерія Гонтарева у спеціальному коментарі заявила, що інформація про "звільнення 600 тисяч осіб через підвищення мінімалки", про яке 3 лютого повідомили багато ЗМІ, є неточною інтерпретацією даних НБУ.

Йдеться про зниження формальної зайнятості в першу чергу за рахунок закриття "сплячих" ФОПів, оскільки "підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень супроводжувалось низкою податкових змін, серед яких зобов'язання сплачувати ЄСВ (єдиний соціальний внесок - ред.) для фізичних осіб - підприємців, які не здійснюють діяльність".

Окрім того, Гонтарева не критикує рішення уряду Володимира Гройсмана щодо підвищення мінімальної заробітної плати, а навпаки, заявляє, що воно матиме низку "позитивних ефектів", бо простимулює "зростання внутрішнього споживання, а відтак і економічної активності", і через це - "зросте попит на робочу силу та підвищить зайнятість у майбутньому".

"...Підвищення мінімальної заробітної плати сприятиме зростанню матеріальних стимулів до повернення на ринок праці осіб, які раніше не шукали роботу саме через недостатність матеріальних стимулів", - мовиться в коментарі очільниці НБУ.

Загалом, позитивний ефект від підвищення мінімальної заробітної плати на ВВП у 2017 році був оцінений фахівцями НБУ у 0,5%. І саме підвищення мінімальної заробітної плати було головним фактором перегляду прогнозу економічного зростання до 2,8% у 2017 році, каже Гонтарева.

"Підвищення мінімальної заробітної плати разом із проведенням структурних реформ у країні у довгостроковій перспективі матиме позитивний вплив на зайнятість населення", - резюмувала вона.

Нагадаємо, мінімальну зарплату з 1 600 гривень до 3 200 в Україні підняли з 1 січня.