Незважаючи на посилення сил НАТО, в країнах Східної Європи продовжують побоюватися російської агресії. Свої страхи європейські політики висловлюють на телебаченні і в Європарламенті. Після приєднання територій України Росія візьметься за Латвію. Таку думку висловив депутат Європейського парламенту від Польщі, член комісії закордонних справ, колишній віце-президент Європарламенту Яцек Саріуш-Вольські, пише NEWSru.com.

"Розуміння ЄС таке, що головним адресатом агресії Росії є Україна, але не тільки вона. Йдеться про відновлення імперії, такою, якою колись був Радянський Союз. Тобто йдеться про включення територій в орбіту впливів Росії", - заявив він в ефірі Еспресо.TV.

"Деякі території планують приєднати до Російської Федерації, наприклад як це було зроблено з Кримом. Спостерігаємо дії, які дуже хвилюють, і вони стосуються Латвії", - наводить слова євродепутата УНІАН.

Аналогічні побоювання євродепутат висловив і в стінах Європарламенту. При цьому він послався на нещодавню заяву колишнього президента Латвії, нині глави комісії Сейму з національної безпеки Валдіса Затлерса в передачі Neka personiga ("Нічого особистого") на телеканалі TV3. У сюжеті йшлося про проведені російськими спецслужбами дослідженнях громадської думки населення прикордонних регіонів Латвії, на зразок тих, що були проведені в Криму незадовго до приєднання його до Росії.

"Подібно до того, як у Криму перед анексією були зроблені таємні дослідження громадської думки, такі дослідження були проведені і в Латвії. Так що це більш широкий план відтворення Російської Імперії", - сказав Саріуш-Вольські.

Нагадаємо, що країни Східної Європи вже не вперше висловлюють побоювання з приводу можливості російської військової інтервенції. Після того, як у Латвії після приєднання Росією Криму була прийнята резолюція, що засудила введення російських військ на півострів, глава Міноборони країни Раймонд Вейоніс попередив про можливі провокації з боку Росії в Латвії і закликав уряд підвищити витрати на оборону. Крім того, на прохання прибалтійської боку США збільшили кількість винищувачів, що патрулюють повітряний простір країн Балтії.

А в США нагадали Росії про п'яту статтю статуту НАТО, в якій йдеться про те, що напад на одного з учасників альянсу розцінюється як напад на альянс в цілому. Але гарантії колективної безпеки НАТО не заважають латвійським політикам побоюватися військової інтервенції з боку Росії.

"Не будемо забувати, що ті сценарії, які почалися в Грузії і зараз тривають в Україні, коли-небудь можуть дуже неприємно здивувати нас самих, якщо ми нічого не будемо робити", - заявила ще в березні в ефірі Rietumu Radio євродепутат від Латвії Інесе Вайдере.

Подібні побоювання висловлював також колишній прем'єр-міністр, коаліційний депутат парламенту Латвії Валдіс Домбровскіс.

"Все-таки у латвійського суспільства є деяка настороженість, і це зрозуміло. Після подій в Україні ростуть побоювання щодо можливостей такого роду спроб (військової агресії) також у бік країн Балтії", - заявив Домбровскіс в ефірі радіо Baltkom.

У свою чергу посол Росії в Латвії Олександр Вешняков називав подібні побоювання "абсолютно безпідставними".

"У Грузії був напад на мирних жителів Південної Осетії з боку грузинських збройних сил. Сподіваюся, Латвія не збирається нападати на Росію, так що не може бути і такої реакції з боку Росії", - говорив Вешняков.

Нагадаємо, до початку квітня НАТО перекинуло додаткові військово-повітряні сили до Польщі та Румунії, а також ввело кілька військових кораблів у Чорне море, також посилює свою військову присутність в Середземноморському та Балтійському регіонах.

Зазначимо, агресія Росії проти України показує, що в Європейському Союзі не мають сприймати світ і стабільність як належне, і повинні боротися проти сфер впливу і диктату одних країн над іншими. Про це президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу заявив на слуханнях у Європейському парламенті у Страсбурзі у своєму виступі, присвяченому 100-річчю початку Першої світової війни.