Глави міністерств закордонних справ країн "нормандської четвірки" - України, Німеччини, Франції і Росії - закликали контактну групу узгодити графік відведення від лінії розмежування на Донбасі озброєння калібру менше ніж 100 мм і танків. Про це йдеться в узгодженій після переговорів у Берліні заяві, яку 14 квітня опубліковали на сайті МЗС Німеччини.

"Що стосується здійснення угоди про припинення вогню, ситуація залишається напруженою через численні порушення. Зокрема, ми висловлюємо нашу глибоку стурбованість у зв'язку з недавнім спалахом боїв за останній вік-енд, в тому числі з використанням важкої зброї навколо Широкино та аеропорту Донецька . Ми закликаємо всі сторони припинити бойові дії і продемонструвати свою прихильність повному здійсненню угоди про припинення вогню і завершити виведення важких озброєнь", - йдеться в заяві.

Крім того, сторони зустрічі закликають до відведення мінометів і важких озброєнь калібру менше 100 мм, а також всіх типів танків: "Ми закликаємо Тристоронню контактну групу погодити відповідний графік зі спостерігачами ОБСЄ. Ми також закликаємо сторони до всебічної співпраці в процесі перевірки".

"Нормандська четвірка" висловила тверду підтримку зусиллям ОБСЄ щодо забезпечення постійної присутності в областях, які вимагають постійного моніторингу з метою швидкої деескалації ситуації.

"Ми підтримуємо поточну діяльність СММ для того, щоб розрядити ситуацію на схід від Маріуполя (Широкино) та аеропорту Донецька і закликаємо сторони співпрацювати з СММ для досягнення цієї мети. Ми підтверджуємо наш заклик встановити постійний і безперешкодний доступ спостерігачам, продовжити і завершити виведення важких озброєнь якомога швидше", - наголошується в публікації.

Також члени зустрічі закликали терміново завершити створення робочих груп в рамках Тристоронньої контактної групи з питань безпеки, політичного процесу, гуманітарних питань та економічних питань. Негайне призначення учасників та координаторів робочих груп сприятиме швидкому початку діяльності робочих груп.

"Ми доручаємо нашим заступникам міністрів закордонних справ/політичним директорам продовжувати стежити за здійсненням Мінських угод, з акцентом на швидкий запуск робочих груп і в нашій незмінній підтримці їхньої діяльності. Ми як і раніше прихильні підтримувати процес будь-коли, якщо це необхідно", - зазначили представники "нормандської четвірки".

Переговори в Берліні почалися близько 21.00 13 квітня і тривали майже п'ять годин. Український посол у Німеччині Андрій Мельник назвав їх "дуже жорсткими".

У зустрічі брали участь голови МЗС України, Росії, Німеччини і Франції - Павло Клімкін, Сергій Лавров, Франк-Вальтер Штайнмаєр і Лоран Фабіус відповідно.

Спеціальний представник ОБСЄ, посол Хайді Тальявіні, і очільник спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ, посол Ертугрул Апакан, брали участь у розширеній частині зустрічі.

Клімкін пропонував відправити на Донбас цивільно-військову місію

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що "нормандській четвірці" у Берліні так і не вдалось домовитися з низки питань.

"Я оцінюю цю зустріч як дуже важку, це традиційно. Нам вдалося домовитися щодо низки питань, а з решти питань ми будемо продовжувати дискусію", - наводить його слова телеканал "24".

Клімкін зауважив також, що учасники зустрічі готові обговорювати введення миротворців на Донбас.

"Я чітко окреслив ті сфери, де місія могла би бути і повинна бути корисною. І ми продовжимо дискусію", - пояснив він.

За його словами, миротворча місія, цивільно-військова, на введенні якої наполягає Київ, покликана не підмінити собою моніторингову місію ОБСЄ, а стати її доповненням.

"Ці дві місії - вони взаємодоповнювальні, а не взаємовиключні", - підкреслив Клімкін після завершення зустрічі у Берліні, передає Укрінформ.

За словами українського міністра, він намагався донести до партнерів думку про те, що "нам необхідна цивільно-військова місія". "Я чітко сказав, що це місія підтримки мінських домовленостей, оскільки вона буде додатковим, дуже важливим стабілізуючим чинником", - зазначив дипломат. Він повідомив що сторони домовилися продовжити дискусію про таку місію в наступні дні: "чи буде це місія ЄС, чи комбінована місія з ООН".

Клімкін повідомив, що на серйозних проблемах з доступом моніторингової місії ОБСЄ до територій в Донецькій і Луганській областях акцентували увагу не лише українські, а й французькі та німецькі учасники зустрічі, а також саме керівництво моніторингової місії ОБСЄ, яке також взяло участь у берлінських переговорах.

"Нам потрібна ефективна місія... У нас є моніторингова місія ОБСЄ, вона зараз відповідає за моніторинг та верифікацію. Але нам необхідна стабілізація ситуації, нам необхідно врятувати тих, хто живе в Донецьку і Луганську від терористів, повернути їм закон і порядок", - підкреслив Клімкін. Зокрема, він назвав "критичним" проведення вільних і чесних виборів, під повним моніторингом міжнародної співдружності. "Для цього нам необхідний додатковий стабілізуючий фактор. Ми вважаємо, що цивільно-військова місія може бути таким фактором", - резюмував міністр.

Павло Клімкін розповів про те, що сторони домовилися посилити місію ОБСЄ і таким чином допомогти їй виконати поставлені перед нею завдання. "Це ми можемо зробити зараз, в найближчі дні і тижні. А стабілізація і можливе розгортання цивільно-військової місії - це питання більш тривалого часу", - зазначив він.

"Ми домовилися про те, що в найближчі дні, можливо, навіть завтра (у вівторок) відбудеться (зустріч) Тристоронньої контактної групи, яка, як ми сподіваємося, запустить роботу і функціонування робочих груп", - сказав Клімкін.

За словами українського дипломата, зазначив, що нам "вкрай необхідна, крім робочої групи з безпеки, гуманітарна група, оскільки у нас є, крім питання звільнення заручників, проблема доступу гуманітарної допомоги тим, кому вона вкрай потрібна і хто страждає від терористів в Донецьку і Луганську". В цілому у Києва також є питання, яким чином взагалі "далі просувати весь гуманітарний порядок денний".

Дуже важливим результатом зустрічі Клімкін назвав підтримку наступної, другої фази відведення озброєнь - танків і артилерії калібром менше ніж 100 мм. "Ми запропонували, і це є жестом доброї волі, і водночас реакцією на ту ситуацію, яку ми маємо, почати другу фазу відведення, в тому числі танків", - заявив міністр, додавши, що моніторингова місія ОБСЄ готова виконувати повний моніторинг і верифікацію цього відведення.

Довідка

11-12 лютого у Мінську відбулися переговори з врегулювання кризи на Донбасі за участю президента України Петра Порошенка, президента РФ Володимира Путіна, президента Франції Франсуа Олланда і канцлера ФРН Ангели Меркель.

За підсумками переговорів затверджено комплекс заходів, спрямованих на імплементацію вересневих Мінських домовленостей. Крім того, прийнято декларацію лідерів України, Франції Німеччини і РФ на підтримку цих заходів.