Україна увійшла до групи країн, де наближені до влади проплачені коментатори маніпулюють і направляють дискусії в Інтернеті в потрібне русло.

Про це йдеться у останньому звіті Freedom House "Свобода мережі 2012. Світова оцінка Інтернет та цифрових медіа", передає Тиждень.ua.

У звіті визначається, наскільки активно влада тієї чи іншої країни використовує певний набір тактик для того, щоб управляти вільним потоком інформації в Інтернеті.

Йдеться в першу чергу про блокування та фільтрацію інформації.

До таких тактик належать також прийняття розпливчастих законів, які забороняють певні типи контенту, активні маніпуляції, фізичні атаки проти блогерів та інших користувачів Інтернету, і політично мотивоване стеження. Відповідно до результатів та рівня використання цих тактик країни було поділено на три групи: вільні, частково вільні та невільні.

Дослідження охопило 47 країн світу.

Україна разом з Грузією, Аргентиною, Італією, Угорщиною, Німеччиною та США увійшла до групи вільних країн. Найбільше вільним від цензури та втручання влади в функціонування он-лайн ЗМІ було визнано Естонію.

Частково вільними Freedom House визначив Казахстан, Росію, Індію,  Азербайджан, а невільними – Бэларусь, Узбекистан, Іран, Кубу, Китай, В’єтнам.

При цьому найбільше зростання рівня свободи порівняно з минулим роком було помічено в Тунісі, Грузії та Бірмі. Найбільше ж рівень відкритості інтернету за рік впав Бахрейні, Пакистані, Ефіопії та Єгипті.

І хоча Україна отримала найкращі оцінки зі свободи Інтернету та Інтернет-ЗМІ серед пострадянських країн, вона одночасно (разом з Бєларусью, Бахрейном, Китаєм, Кубою, Єгиптом, Росією, Сирією, Саудівською Аравією та Венесуелою) увійшла до групи країн, де наближені до уряду проплачені коментатори маніпулюють і направляють дискусії в інтернеті в потрібне русло.

Організація також визначила кілька країн, які наразі є особливо чутливими до погіршення ситуації в найближчі 12 місяців. До групи цих країн ввійшли: Азербайджан, Лівія, Малайзія, Пакистан, Руанда, Росія, та Шрі Ланка.

Нагадаємо, Україна стала однією з найгірших з-поміж пострадянських країн за ступенем прозорості роботи уряду – такими є результати дослідження, проведеного за перші півроку реалізації проекту "Партнерство відкритого уряду".