Омивані холодними водами Атлантики і Північного моря, Оркнейські острови є найбільшим у світі полігоном для випробування різних технологій із промислового використання енергії морських хвиль. Тут, біля північно-східного берега Шотландії, ось вже майже десятиліття накопичують досвід, який, на думку експертів, в найближчому майбутньому дозволить сформувати новий напрям відновлюваної енергетики, що прекрасно доповнює енергію вітру і фотовольтаїку.

"Устриця" та "змія"

Якщо поглянути з прибережних скель Білья Кру на острові Едей, то у воді можна побачити жовтий об’єкт, який гойдається. А поряд, на березі, стоїть непоказна зелена споруда. Це – надводна частина одного з варіантів хвильової електростанції. Підводна частина розташована на глибині 15 метрів і є платформою розміром 10 на 18 метрів, до якої на потужних важелях прикріплена рухлива пустотіла конструкція. Назвімо її поплавок, тим більше що її верхня частина, пофарбована в жовтий колір, дійсно, виглядає із води.

Цей поплавок розгойдується під дією хвиль і рухає двохсторонній поршневий насос, який по трубах качає на берег морську воду, а та приводить у дію електрогенератор. Шотландська компанія Aquamarine Power зі штаб-квартирою в Единбурз, що розробила цю систему, назвала її Oyster – "Устриця".

В іншому місці, трохи далі від берега, у неспокійній воді звивається така собі величезна червона змія. Ця система генерації електроенергії називається Pelamis. Вона складається з кількох циліндричних секцій діаметром 4 метри та загальною довжиною 180 метрів. Секції, об’єднані між собою шарнірами, під дією хвиль постійно перебувають в русі. Генератори, встановлені усередині секцій, перетворюють енергію цього руху на електричну. Вона по кабелю потрапляє на сушу. Дистанційне управління електростанцією здійснюється за триста кілометрів звідси, із міста Літ біля Единбурга. Тут розташована штаб-квартира компанії Pelamis Wawe Power.

Європейський центр морської енергії

Можливість провести польові дослідження таких різних дослідних технологій фірмам-виробникам надала єдина такого роду в світі організація – Європейський центр морської енергії (EMEC), заснована 2003 року в містечку Стромнесс на одному з найбільших Оркнейських островів – Мейнленд.

Цей центр, створений за фінансової підтримки британського та шотландського урядів, а також Європейського Союзу, виділив на узбережжі 12 ділянок для випробування різних моделей хвильових електростанцій. Всі вони підключені до шотландської електромережі. "Той, хто успішно виробляє тут електроенергію, одразу ж її і продає",– пояснює Ейлін Лінклейтер, директор ЕМЕС з маркетингу.

На відміну від приливних електростанцій, які діють у принципі за однією схемою, хвильові електростанції використовують досить несхожі одна на одну технології, пристосовані до різних та інших особливостей місцевості, вказує Ейлін Лінклейтер. Тому досить можлива успішна експлуатація одночасно декількох таких систем.

Шотландський міністр енергетики Ферґус Юінг упевнений, що хвильові електростанції стоять на порозі широкого комерційного використання. Він надає вражаючий перелік європейських та азійських компаній, які вже вклали гроші в хвильові електростанції, що тестуються зараз на Оркнейських островах – E.on, Vattenfall, Kawasaki.

Слідом за вітровими парками з’являться хвильові парки

Протока Пентленд-Ферт, яка відділяє ці острови від основної частини Шотландії та з’єднує Атлантику з Північним морем, має одну із найсильніших у світі течій. Ферґус Юінг розраховує на те, що лише тут найближчим часом за допомогою різних технологій можна буде виробляти близько 1,7 гігават електроенергії на рік. "Це майже чверть вживаної в Шотландії електроенергії",– підкреслює міністр.

Одночасно великі проекти плануються біля західного узбережжя Шотландії. Великобританія стала першою в світі країною, яка виділила у свого узбережжя ділянки для створення хвильових парків за зразком вітрових парків, з якими накопичений чималий досвід. Адже найбільший в Європі морський вітропарк діє саме біля шотландських берегів.

"Хвильова енергетика перебуває зараз майже на тій стадії розвитку, на якій вітрова енергетика була 12 років тому",– вважає Пер Хорнунг Педерсон, виконавчий директор компанії Pelamis Wave Power. Через великий досвід роботи у вітровій енергетиці його й запросили на цю посаду. Основне завдання молодої галузі топ-менеджер бачить зараз у тому, щоб знайти нових стратегічних інвесторів, наприклад, із нафтогазової сфери.

Ейлін Лінклейтер із ЕМЕС вважає, що широке комерційне використання хвильових електростанцій почнеться років через 10-15. З таким прогнозом згодний засновник і голова компанії Pelamis Wave Power Річард Йємм. Він виходить із того, що технології, які зараз тестують на Оркнейських островах, найбільш активно в промислових масштабах будуть впроваджувати Китай та Японія.