18 вересня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини, передає "Українська Правда".

За проект "регіонала" Віталія Журавського проголосувало 244 депутати.

Згідно зі змінами до законодавства журналістів, а також інших громадян, що поширять інформацію, яку хтось розцінить як посягання на його честь і гідність, чекає таке покарання:

- наклеп, тобто поширення свідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її репутацію,- карається штрафом в розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до одного року;

- наклеп, що міститься в публічному виступі, публічно демонструється в творах або засобах масової інформації, - карається штрафом в розмірі від 1000 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін від одного року до двох років, або арештом на термін від трьох до шести місяців, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін від одного до трьох років;

- наклеп, поєднаний з обвинуваченням особи у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, - карається штрафом в розмірі від 1500 до 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк від шести до восьми місяців, або позбавленням волі на термін до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін від одного до трьох років;

- наклеп, здійснений з використанням свого службового становища,- карається штрафом від 2500 до 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

- ті ж самі дії передбачені у другій, третій, четвертій частинах, що спричинили стійкий розлад здоров’я особи,- караються обмеженням або позбавлення волі від 3 до 5 років;

- образа, тобто приниження честі та гідності іншої особи, виражена в непристойній формі, - карається штрафом в розмірі до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до шести місяців;

- образа, що міститься в публічному виступі, публічно демонструється у творах або засобах масової інформації, - карається штрафом в розмірі від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до одного року.

Микола Томенко заявив, що ці зміни спрямовані проти журналістів.

"Ситуація сумна: ми показуємо, які цінності ми сповідуємо. У 2001 році Верховна Рада під тиском експертів і журналістів вилучила з кримінального законодавства такі архаїчні поняття як наклеп та образа, і кожен рік знаходиться людина, яка в силу особистих обставин намагається повернути їх до Кримінального кодексу",

"Якщо ця норма з'явиться, я думаю, третину журналістів пересаджають", - попередив Томенко.

Він також нагадав, як кілька років судився з Черновецьким, який його звинувачував у наклепі, а потім його інформацію, що мер розікрав 70% Києва, озвучив Попов, і це вже не було наклепом.

24 липня народний депутат Журавський зареєстрував у Верховній Раді України законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)".

Після цього депутат від Партії регіонів Владислав Лук'янов, коментуючи відповідну пропозицію "регіонала" Віталія Журавського, повідомив, що питання посилення кримінальної відповідальності ЗМІ за образи та наклепи не обговорювалося під час засідань ради фракції Партії регіонів.

"Пропозиція Віталія Журавського посилити кримінальну відповідальність за образи та наклепи - це його особиста позиція. Для Партії регіонів право журналістів на свободу висловлювання - непорушне і принципове", - зазначив парламентар.

2 серпня 2012 року омбудсмен Валерія Лутковська заявляла, що норми законопроекту про наклеп суперечать Конституції України і міжнародним актам.

"Проект закону про зміни до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України суперечить Конституції України, Європейській конвенції про права людини і міжнародним зобов'язанням України", - сказала Лутковська.

У зв'язку з цим вона зазначила, що повернення в українське законодавство кримінальної відповідальності за наклеп і зневагу недоцільне, оскільки це призведе до надмірного обмеження свободи вираження поглядів, спричинить "стримувальний ефект" у діяльності ЗМІ.

У серпні Міжнародна організація "Репортери без кордонів" висловила стурбованість з приводу законодавчої ініціативи Віталія Журавського.

Міжнародна організація нагадує народним депутатами України, що Держдума Росії ухвалила подібний закон 13 липня, і це рішення засудила Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), крім того, він серйозно вплинув на міжнародну репутацію РФ. "Репортери без кордонів" назвали законопроект №11013 репресивним, каральним і контрпродуктивним.

"Хоча ми розуміємо бажання уряду зробити все можливе, щоб захистити громадян України, у нас є серйозні сумніви щодо духу цього закону, який, здається, спрямовано на боротьбу з незалежними ЗМІ та заохочення самоцензури з боку журналістів", - йдеться у листі "Репортерів без кордонів".

Цікаво, що навіть путінська Росія вилучила з останньої редакції свого варіанту закону увязнення, і лишила лише карколомні штрафи (на мільйони рублів).

Довідка

У 1997 році Верховна Рада спеціальним законом ратифікувала Конвенцію про захист прав і основних свобод людини. У січні 2006 року Міністерство закордонних справ офіційно ратифікувало її переклад. Законопроект "регіоналів" грубо суперечить статті 10 цієї конвенції.

Стаття 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року (ЄКПЛ) забезпечує захист будь-яких типів інформації.

Думки, ідеї, філософські судження і політичні виступи, так само як і факти, і новини, захищені цією статтею. Ця норма європейського законодавства застосовується не тільки до інформації та ідей, які коректні або нейтральні і отримані "кращим" шляхом, але також і до ображаючих, шокуючих або дратуючих державу або частину населення.

Таким чином захищені будь-які форми вираження думок і будь-якої інформації, що особливо важливо для захисту критичних висловлювань.

У Європі переконані, що свобода вираження думок є основою демократичного суспільства та однією з головних умов його прогресу та розвитку кожної особистості. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і вільнодумства, без яких немає демократії.