Журналісти регіональних ЗМІ в Україні із занепокоєнням сприйняли ухвалення Верховною Радою в першому читанні законопроекту про наклеп. Як наголосила, відповідаючи на запитання DW, керівник інформаційної служби кримського телеканалу «Чорноморська телерадіокомпанія» Юлія Єгошина, в разі набуття чинності закону проводити журналістські розслідування, робити політичні репортажі буде майже неможливо.

«От кореспондент робить повноцінний сюжет: з балансом думок, отримує коментарі від усіх сторін конфлікту. І що потім? Будь-хто з учасників конфлікту може заявити про наклеп і журналіста можуть покарати», - каже Єгошина. На її думку, з таким законом «доведеться посилювати юридичну експертизу всіх матеріалів».

Журналісти не довіряють судам

Щоправда, і Єгошина сумнівається, що журналісти зможуть захистити свої інтереси в українському суді. У журналістів уже зараз немає шансів на перемогу в суді, а з законом про наклеп тим більше не буде, каже керівник інформаційної служби «Чорноморської телерадіокомпанії».

Перед «великими ризиками» застерігає й Борис Васильєв, керівник служби новин дніпропетровського «11 каналу». «Знаючи нашу правоохоронну, судову системи, рівень нашої демократії, я хвилююсь, що суди працюватимуть не на користь журналістів», - поділився своїми міркуваннями Васильєв у розмові з DW. Водночас він наголосив, що його телекомпанія і в майбутньому працюватиме так, як і раніше. «Ми відповідально ставимося до інформації та матеріалів в ефірі», - сказав він.

Віртуальна й реальна тиша

У Харкові, де рік тому від ефіру відключили три непровладні телеканали, критика на адресу обласного й міського керівництва перемістилась в інтернет-простір. Харківський журналіст Дмитро Брук вважає, що в разі набуття чинності закону про наклеп непровладні ЗМІ вже й в інтернеті «не публікуватимуть багато з того, що вони пишуть зараз».

Медіа-експерт харківської правозахисної групи Оксана Нестеренко прогнозує взагалі зникнення дискусії в суспільстві. Закон про наклеп - це пряме порушення гарантованого Конституцією права на вільне висловлювання думок, констатує Нестеренко. При чому, зауважує вона, документ «може закрити рота» не тільки журналістам, але й експертам, які коментують події, блогерам, користувачам соціальних мереж, учасникам мітингів. Опитані DW експерти й журналісти застерігають, що з таким законом заточити до в'язниці можна буде фактично кожного.