Податок на виведений капітал: Закон про панацею для України - внесли до Ради

Бізнесмени та автори законопроекту про податок на виведений капітал (ПнВК) радіють його внесенню в Раду, як діти. Дуже сподіваємось, не дарма

Як тільки стало відомо, що Президент таки зважився на обіцяний бізнесу крок — внести до Верховної Ради багатостраждальний законопроект про податок на виведений капітал, один із авторів законопроекту Олександр Шемяткін на радощах пообіцяв ящик пива тому, хто перший дізнається номер реєстрації їхнього “дітища”. Переможець знайшовся майже одразу — законопроект при реєстрації отримав №8557. Рідкісний випадок, коли внесення документу до Верховної Ради супроводжується таким ажіотажем громадськості. Аякже! Є привід для святкування. Два роки копіткої роботи, ретельних розрахунків та надій. Два роки чекання на політичну волю.

Запровадження податку на виведений капітал анонсувалося мало не як основний елемент покращення інвестиційного клімату в Україні. Розуміючи усі ризики нової моделі оподаткування, яка фактично знищує сферу оптимізації (по суті, приховування) прибутку підприємств, її автори розраховували і перераховували якнайретельніше. Зрозуміло, що підприємці, які сподіваються на новий податок як на “сильнодіючу ін’єкцію для економічного зростання та на потужне щеплення від корупції” (за словами Петра Порошенко), стали горою за проект. За різними оцінками він здатний розігнати економіку до зростання понад 5% на рік.

Однак, фахова і суспільна дискусії ще не закінчені. Хтось бачить у внесенні документу до ВР, яка вже перебуває у передвиборному мандражі, чергову спробу "купити" лояльність електорату. Хтось (переважно з вітчизняного бізнесу) щиро чекає стрімкого перетворення документу на закон, який влада невідкладно почне втілювати в життя. Тому у сесійній залі законопроект, швидше за все, очікує нелегке випробування з багатьма невідомими. З допомогою експертів Укрінформ спробував оцінити його шанси.

Головна ж макроекономічна проблема в тому, що прийняття цього закону в перші роки прогнозовано зменшить надходження до бюджету. Державі потрібно чітко розуміти і працювати над тим, щоб компенсувати втрати. Цього справедливо вимагають зовнішні кредитори. Джерел потенційної компенсації — є: боротьба з контрабандою, корупцією, відміна мораторію на продаж землі, подальша лібералізація валютного та інвестиційного законодавства, підприємницької діяльності, тощо. Наразі слово за Верховною Радою, тримаємо кулаки.

“Загалом ідея не обкладати податком інвестиції — прогресивна і логічна”.

Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників прем’єр-міністра:

– Головне питання з точки зору перспектив його прийняття — питання балансування бюджету. Закон про введення податку на виведений капітал “коштуватиме” приблизно 40 млрд у вигляді втрачених бюджетних доходів. Відповідно, наскільки реалістично його прийняти цього року — це питання, враховуючи те, що це з одного боку передвиборчий період, а з іншого боку — Україна перебуває в піковому періоді виплат міжнародних боргів, а ресурс дуже обмежений. Ми все ще перебуваємо в програмі МВФ — маємо виконувати вимоги щодо дефіциту бюджету, інакше, знову ж таки, ми не отримаємо фінансування МВФ і не зможемо розрахуватись по своїх боргах. Звичайно, якщо навіть є політична готовність на скорочення бюджетних видатків на 40 мільярдів, це дуже велика сума і її буде важко швидко компенсувати в передвиборчий рік.

Компромісу між МВФ і ініціаторами закону, наскільки мені відомо, ще немає. Але так чи інакше, усе залежить від прийняття бюджету, збалансованого відповідно до цього закону. Уряд має його створити, а парламент утвердити. А наразі нема і проекту бюджету. Тому поки нема про що говорити. І про ПнВК поки що лише теоретична розмова, я не зовсім розумію, як він може бути прийнятий цього року. Тому варто говорити про ПнВК в середньостроковій перспективі.

Чи є сенс взагалі впроваджувати цю модель? Тут точиться певна дискусія. Загалом ідея не обкладати податком інвестиції – прогресивна і логічна. З іншого боку, її подають як суперреформу, яка врятує українську економіку – я в це абсолютно не вірю. Ефект від введення податку на виведений капітал може бути, але якщо він буде пов’язаний з реформуванням самої ДФС. Якщо погано працюватиме ця структура, то незалежно від виду податку, вона може втручатися в діяльність підприємства і зловживати цим втручанням. Тобто, зміна моделі оподаткування не вирішить проблеми з якістю роботи ДФС.

“Для бізнесу вкрай важливо, що з'явиться можливість інвестувати в розвиток виробництва і створення нових робочих місць”

Ірина Нестеренко, віце-президент з операційної діяльності корпорації «Біосфера»:

-- Ми вітаємо внесення до ВР законопроекту про податок на виведений капітал, тому що бачимо в цьому істотний поштовх для розвитку економіки і бізнесу. Це необхідний крок, який дозволить нашій економіці зробити величезний ривок вперед і перестати рости на мізерні 1-2% рік до року. Цей податок сприятиме залученню зовнішніх інвестицій в Україну, що добре видно на прикладі Естонії, де такий податок працює. Там свого часу масово почали відкриватися нові виробництва, включаючи спільне підприємство "Біосфери" і Groupe Lemoine. Для порівняння, сьогодні рівень безробіття в Естонії становить 6,5%, тоді як в Україні – 10%. В результаті введення податку на виведений капітал ми очікуємо додаткове зростання ВВП в 1,5-2% уже через рік.

Так, цілком ймовірно, що спочатку цей податок дасть менше надходжень до держбюджету, ніж податок на прибуток, але цей недобір буде компенсований через рік-два. Для нас як бізнесу вкрай важливо, що з'явиться можливість інвестувати додаткові кошти в розвиток виробництва і створення нових робочих місць.

“Нова модель оподаткування зламає паразитуючі на українській економіці схеми”

Юрій Трачук, патентний повірений, тренер Програми USAID РАДА:

– Цей закон може стати основою для капіталізації українського бізнесу. Адже довгий час бізнес (особливо той, що належить олігархату) під різними приводами виводив кошти за межі України. Як патентний повірений, можу сказати, що особливою популярністю користується інструмент виведення коштів у формі платежу роялті (за використання об'єктів інтелектуальної власності - часто, досить умовних). Наразі схема виглядає так: податок на прибуток виводиться за кордон (на ім'я власника об'єкту інтелектуальної власності) під 5-10%. Далі, гроші через офшор перераховуються до України у формі інвестицій, приміром. І так по колу. Тобто, маємо паразитуючу систему, за якою живляться усі, крім України. Нова модель оподаткування, впевнений, цю схему зламає.

“Якби податкова система з самого початку була орієнтована на малого і середнього підприємця, то в нових механізмах не було б необхідності”

Дмитро Гаврилюк, кандидат політичних наук:

– Якби податкова система була орієнтована на приватного підприємця малого і середнього зразка, а в державі працювали б закони, що дійсно гарантують дієвість механізмів захисту власності та інвестицій, то в нових механізмах, що заохочують підприємців інвестувати в свій бізнес і забезпечувати належні стандарти, не було б необхідності.

Не вірю, що Рада невдовзі підтримає цей законопроект – на його підтримку не вистачає реальних голосів. На словах депутати, як і у випадку з виборчим кодексом, будуть багато обіцяти, але якихось кроків в потрібному напрямку не робитимуть.

Проте є три варіанти, за яких цей закон буде прийнято: 1) до парламентських виборів таки якимось “дивом” назбирається необхідна кількість голосів, 2) до виборів парламенту партія влади забезпечить голоси за цей закон в обмін на майбутню підтримку бізнесу на виборах, 3) МВФ вчергове поставить українській владі ультиматум: дамо транш, якщо підтримаєте закон про податок на виведений капітал. Хоча з приводу останнього пункту є певні сумніви.

“Держава нарешті відмовляється від своєї частки у вашому прибутку - розвивайтеся, створюйте робочі. Хіба це погано?”

Ян Валетов, бізнесмен, письменник, блогер:

– А той, кого всі тепер не люблять, подав у Раду законопроект про податок на виведений капітал. Ще б продаж сільськогосподарських земель – і я за нього проголосую. Тому що... Уявіть собі закон, який спростить податковий облік підприємства у багато разів. Навіть не спростить, а фактично ліквідує. Немає сенсу контролювати витрати бізнесу. Немає сенсу шукати надумані суми. Бухгалтерський облік прозорий. Немає потреби «малювати» збитки для того, щоб приховати прибутки. Уявіть собі закон, який дозволяє вам інвестувати в бізнес весь прибуток підприємства, до сплати податків. Заробили мільйон – інвестували мільйон. Держава відмовилася від своєї частки у вашому прибутку – розвивайтеся, створюйте робочі місця. Уявіть собі закон, за яким ви платите тільки тоді, коли вирішили взяти гроші з бізнесу на свої особисті потреби або інвестувати їх за кордон. Якщо собі – 15% податку на дивіденди. Якщо за кордон – 20%. Прогноз зростання економіки при введенні цього закону до +4% в рік.

Чи є якісь погані сторони? Є. Спочатку дещо впадуть доходи в бюджет, а він у нас і так дефіцитний. Чи є резерви перекрити це падіння? Є. Почнемо з того, що стане важче виводити гроші в офшорні схеми. Значно. А це приблизно 10% від “валу”. Резерв є в продажу землі. Резерв є в Нафтогазі. Резерв є в закритті ПДВ-шних схем, з яких донині годується частина бізнесу. Хто буде проти цього закону? Ті, хто виводить гроші за кордон – легально і нелегально. Це +2% до втрат бюджету, як мінімум. Це і транснаціональні корпорації, і наші бізнесмени, що працюють на інвестиціях в чужу економіку. І ті, хто малює збитки, щоб заховати прибуток. І ще буде проти МВФ, оскільки в перший рік-два бюджет просяде напевно. Але згодом ви самі визначите, хороший чи поганий закон подав в Раду на голосування Президент. Чи вигідний він вам, вашому бізнесу, чи буде він сприяти прозорості і простоті ведення бізнесу в Україні. По-моєму, буде. Тому я «за» і уважно дивлюся за тим, хто в ВР буде ставити палки в колеса. Їх я запам'ятаю поіменно. І вам раджу.

Микола Романюк, Оксана Поліщук, Київ