Верховна Рада ухвалила за основу частину "бюджетних" законопроектів уряду. Втім, до держбюджету у народних депутатів залишається багато питань, зокрема, про скасування частини пільг та соціальних виплат. Уряд зумисне додає до проекту кошторису радикальні пропозиції, аби потім показово частину з них скасувати, а частину все ж залишити – припускають у кулуарах депутати, передає Радіо Свобода.

Держбюджет депутати сподіваються затвердити 30 грудня – за новими правилами держава житиме наступний рік. На засіданні у четвер, 25 грудня, парламент активно голосував за законопроекти, що регулюватимуть дохідну частину держбюджету.

Зокрема, внесли зміни до Бюджетного кодексу, анонсуючи це як децентралізацію міжбюджетних відносин. Планується, що таким чином місцеві бюджети матимуть більше самостійності та доходу.

Ухвалені зміни не є децентралізацією, яку неодноразово обіцяли і уряд, і президент Петро Порошенко, вважає депутат Юлія Тимошенко. За її словами, децентралізація – це "більше грошей" на місцеві бюджети, якими вони можуть самі розпоряджатися.

"То можу відразу сказати, що запропоновані зміни ніякого відношення до децентралізації, збільшення забезпечення фінансами регіонів не мають. Навпаки, те, що ви почули, зменшує їхнє право формувати самостійно бюджети", – говорить Тимошенко.

Найбільше зауважень у депутатів було до змін у Податковий кодекс. За словами одного з ініціаторів податкової реформи Дениса Фудашкіна, відтепер кількість податків скоротиться із 22 до 9. Серед них "податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, податок на акцизний збір, екологічний податок, рентна плата. Мито, а також місцеві податки – на майно і єдиний податок".

"Це дозволить спростити процедуру реєстрування, зменшити навантаження на бізнес, пов’язане з обліком податків, поданням звітів. Деякі податки скасовуються, деякі об’єднуються за єдиною базою і суб’єктним складом", – пояснив він.

За податкову частину держбюджету проголосували з урахуванням пропозицій парламентського комітету з податкової та митної політики. Частину суперечливих норм вилучили, зокрема про безспірне списання коштів із рахунків банків без рішення суду. Окрім того, вилучили норму про відновлення відшкодування ПДВ експортерам зерна.

Також відмовились від загального декларування доходів громадян – мова йде про "нульове" декларування, 30%-й податок на різницю витрат над доходами. Вже не йдеться і про підвищення податку на нерухомість і пасивний дохід. Окрім того, депутати запропонували не вводити 5%-й податок на спадщину за першою лінією споріднення при сумі понад 1 мільйон гривень.

Також депутати погодились щодо застосування податкового компромісу. Зокрема, платникам податків надали певні преференції, серед яких сплата лише частки завчасно незадекларованих платежів.

На думку депутата Борислава Берези, під час обговорення та голосування за законопроекти коаліція часто не прислухається до думки решти депутатів. За його словами, на депутатів тиснуть, аби отримати потрібну кількість голосів, а це нагадує йому "часи Чечетова".

"Зрозумійте, хочуть повернути часи Чечетова. Помах руки – і 300 голосів мають голосувати за те, що хоче коаліція. В коаліції не стадо баранів, у коаліції не тільки депутати зі своєю думкою, а й ті, яким іще треба дивитися виборцю в очі", – додає Береза.

Парламенту вдалось зібрати голоси для внесення змін до Митного кодексу України щодо стабілізації платіжного балансу. Іншими словами, товари гуманітарної, міжнародної технічної допомоги, а також товари, що ввозяться Глобальним фондом для боротьби зі СНIДом, туберкульозом та малярією, в Україні не оподатковуватимуться.

Депутати також проголосували за реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці. А от законопроект про те, що посадовці мають право реорганізовувати та ліквідовувати навчальні заклади без згоди місцевих органів, не ухвалили. Це рішення також зберігає за вчителями, викладачами вишів та науковцями низку доплат.

Окрім того, забракло голосів, аби віднести національні театри, філармонії, галереї на баланс місцевих бюджетів – на це і надалі виділятимуть гроші з держбюджету. Ці законопроекти відправили на доопрацювання.

Надалі "бюджетні" законопроекти "продавлюватимуть", аби отримати необхідні голоси від народних депутатів, вважає депутат Сергій Міщенко. За його словами, наразі в парламенті діє вже традиційна система: спершу до законопроекту додають "різноманітні жахи", що створюють резонанс, а потім частину з них прибирають, аби створити видимість поступок.

"Зараз стоїть питання про те, наскільки зараз можуть "видавити" із того, що зараз подали: на 20%, на 30%, щось приберуть. Скажуть так: "ми пішли на поступки: прибрали це і це". Я вже знаю цю риторику, за 10 років вона не міняється. Одна й та сама", – каже він.

Найбільше дискусій викликає саме соціальна складова держбюджету – до цієї теми часто апелюють депутати, звинувачують уряд у тому, що інтересами людей із вразливих груп нехтують. Зокрема, депутат Міщенко акцентує на тому, що досі йде мова про те, що майданівцям, учасникам АТО, "афганцям" зменшать або призупинять соцвиплати чи надбавки. Гортаючи проект держбюджету, він зазначає: "Багато речей, які повинні були б оплачуватись із бюджету, – призупиняються".

"Закони ми поприймали, але без грошей, зрозуміло, ніякі реформи ні в освіті, ні в медицині рухатись не будуть", – додає Сергій Міщенко.

Опозиція вважає, що держбюджет не варто ухвалювати у такому вигляді. Депутат Ігор Єремєєв, на підтвердження цього, заявив, що "не можна економити за рахунок найбідніших". Він додає, що краще не ухвалювати бюджет, що пропонується урядом.

"Краще жити по старому бюджету, захищені статті, для людей це буде краще. Уряд пропонує, як звужувати витрати, але не пропонує, як збільшити дохідну частину", – каже він.

Раніше прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявляв, що бюджет не можна ухвалити без підтримки пакету реформ. Верховна Рада продовжить роботу в неділю, 28 грудня. Планується, що ВР голосуватиме за державний бюджет України у вівторок, 30 грудня.