Президент України Петро Порошенко допускає перегляд змісту проекту змін до Конституції України в частині децентралізації, якщо російська сторона не виконуватиме Мінських угод. Про це сьогодні, 9 вересня, він сказав на засіданні Ради регіонального розвитку в Києві, передає "Інтерфакс-Україна".

"Якщо Москва все-таки вирішить поховати Мінські угоди, то ми повернемося до змісту змін до Конституції. Я жодним чином не маю наміру прискорювати цей процес", - зазначив він.

Він також вважає, що без прогресу в політико-дипломатичному врегулюванні конфлікту на Донбасі остаточного затвердження змін до Конституції в частині децентралізації не буде.

"...Щоб ті, хто в першому читанні був проти, у другому - я на це дуже сподіваюся - знайшли для себе аргументи і проголосували "за". Це оптимістичний прогноз, до якого я прагну, і якого хочуть більшість українців. Але всі повинні розуміти (і в Україні, і за її межами), що без відчутного прогресу в політико-дипломатичному врегулюванні остаточного затвердження змін до Конституції не буде", - сказав президент.

"Це моя принципова позиція", - підкреслив глава держави.

За словами Порошенка, необхідно зробити досить великий обсяг роботи, зокрема, "перенести фейкові вибори, які призначені окупаційною владою" на контрольованих бойовиками територіях Луганської та Донецької областей, а також забезпечити звільнення заручників.

Він укотре підкреслив, що проект змін до Конституції не передбачає надання будь-якого особливого статусу Донбасу. "Окремо я хотів би зупинитися на п.18 Перехідних положень. Я підкреслюю: хоч як би намагалися повісити локшину на вуха українському народові, і хоч якою б мотивацією керувалися ті, хто намагається знайти в проекті Конституції того, чого там немає - окремого статусу для Донбасу", - сказав глава держави.

Ба більше, за словами Порошенка, проект передбачає вилучення з Конституції п.16 ст.92, який передбачає можливість надання законом України особливих статусів окремим містам.

Президент нагадав, що український парламент вже приймав закон, який передбачає особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу.

"Термін дії цього закону - 3 роки, один з яких вже пройшов. Велика частина статей цього закону в даний час припинена. Вони можуть запрацювати тільки тоді, коли в окремих районах Донецької та Луганської областей відбудуться вибори відповідно до українського законодавства, стандартів ОБСЄ, прийняття результатів виборів міжнародними спостерігачами і після виведення з усієї території окупаційних військ і повернення українського контролю над неконтрольованою ділянкою україно-російського кордону", - підкреслив Порошенко.

Президент також обіцяє, що зміни до Конституції не вноситимуть, якщо буде введено воєнний або надзвичайний стан.

"Якщо, не дай Боже, дійде до воєнного або надзвичайного стану - не вагаючись ні секунди я видам відповідний указ, подам відповідне рішення до Верховної Ради, й в умовах введення воєнного або надзвичайного стану жодні зміни до Конституції голосуватися не будуть", - заявив Порошенко.

"Ще раз окремо підкреслюю, що Україна є, була і сто відсотків буде унітарною державою, як би не хотілося змінити це унітарний устрій нашим ворогам. Ми ніколи на це не підемо", - сказав він.

Голова держави запевнив, що Конституція України "залежатиме виключно від українського народу."

"Жоден її параграф, жоден її рядок не писатиметься ні в Москві, ні в Брюсселі, ні у Вашингтоні, - у Києві!" - додав він.

При цьому президент звернув увагу на те, що концепція реформи передбачає дієві заходи щодо запобігання будь-яким проявам сепаратизму.

Порошенко знову зазначив, що децентралізація "не має нічого спільного з федералізацією".

"Жодною мірою я не допущу децентралізації в питаннях оборони, національної безпеки, зовнішньої політики, боротьби з корупцією, забезпеченні захисту прав і свобод громадян", - пообіцяв президент.

За його словами, в цих питаннях буде проводитися централізована державна політика.

Нагадаємо, 31 серпня Верховна Рада на позачерговому засіданні ухвалила в першому читанні зміни до Конституції в частині децентралізації. "За" проголосували 265 народних депутатів з 368, зареєстрованих у сесійній залі. "Проти" - 87 депутатів, 5 - утрималися, не голосували - 11.

Згідно з регламентом Верховної Ради, парламент попередньо схвалює законопроект (у першому читанні) мінімум 226 голосами. Потім на наступній сесії для остаточного ухвалення закону про внесення змін до Конституції необхідно не менш як 300 голосів парламентарів.

Після того як депутати схвалили в першому читанні зміни до Конституції, під Верховною Радою почалися заворушення, мітингувальники пішли в наступ на парламент. Між мітингарями та співробітниками Нацгвардії, які перебували в кордоні навколо парламенту, почалися сутички.

Травм і поранень різного ступеня тяжкості зазнали близько ста правоохоронців, три людини загинули.

Фракція "Самопоміч" виключила зі свого складу п'ятьох депутатів, які в понеділок, 31 серпня, підтримали в першому читанні зміни до Конституції в плані децентралізації.

1 вересня лідер Радикальної партії Олег Ляшко повідомив про вихід фракції з парламентської коаліції і перехід в опозицію до чинної влади.

Порошенко звинуватив Росію у загибелі трьох нацгвардійців від вибуху гранати біля стін Верховної Ради, а також у розширенні "кампанії з дестабілізації України, результатом чого стали нещодавні заворушення біля будівлі Верховної Ради.

Довідка. Децентралізація

Законопроект № 2217а передбачає, що виконавчу владу в районах і областях, у Києві та Севастополі здійснюють префекти. Префект є державним службовцем, якого призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабміну Президент України.

Також законопроект регламентує, що префект під час здійснення своїх повноважень відповідальний перед Президентом України, підзвітний та підконтрольний уряду.

Префект на відповідній території здійснює нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування, координує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади.

Згідно із законопроектом, перфект спрямовує і організовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечує їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації.

Систему адміністративно-територіального устрою України, як передбачено у проекті закону, складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони. Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України. Декілька громад становлять район. АР Крим та області є регіонами України. Особливості Києва, Севастополя у системі адміністративно-територіального устрою України визначаються окремими законами.

Законопроектом передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.

Окрім того, законопроект передбачає, що територіальна громада здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування шляхом самостійного регулювання суспільних справ місцевого значення та управління ними в межах Конституції і законів України.

Голова громади, депутати ради громади, районної, обласної ради обираються на вільних виборах на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

У законопроекті зазначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти, що є у комунальній власності територіальної громади. Окрім того, фінансовою основою передбачаються місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.

Законопроект № 2217а регламентує, що повноваження сільських, селищних, міських голів та депутатів місцевих рад, обраних на чергових виборах у жовтні 2015 року та місцевих виборах у період з жовтня 2015 року до жовтня 2017 року, припиняються з дня набуття повноважень відповідно головами громад, радами громад, районними та обласними радами, обраними на наступних чергових місцевих виборах у жовтні 2017 року.