Багатомільярдні позики Заходу, жорстка економія та підвищення тарифів не змогли суттєво покращити стан справ в українській економіці. Рівень держборгу України продовжує стрімко рости, станом на листопад його показник до ВВП склав уже близько 65 відсотків. Напередодні глава уряду Арсеній Яценюк заявив, що Україна потребує ще близько 15 мільярдів доларів кредитів, для пошуку яких планується скликати донорську конференцію. Ця сума виглядає більш оптимістично, ніж додаткові 19 мільярдів доларів, потребу яких для України прогнозував МВФ. Однак чи готовий Захід надавати додаткові кошти країні, яка знаходиться у стані неоголошеної війни - під великим питанням.

Надія на МВФ

На думку експерта Віденського інституту порівняльних економічних досліджень Василя Астрова, у пошуку таких великих сум коштів Україна може розраховувати лише на МВФ, оскільки ні Європейський банк реконструкції та розвитку, ні Світовий банк, ні ЄС не зможуть виділити стільки грошей. "Тим більше, вони спеціалізуються на конкретних проектах, а тут ідеться про макроекономічну потребу в грошах - для поповнення золотовалютних резервів, коштів для вчасного обслуговування боргів, у тому числі за газ", - зазначив Астров у коментарі DW.

Експерт вважає, що нову допомогу від МВФ Україна все ж зможе отримати, і немалу роль у цьому відіграє політична позиція Заходу щодо України. "Думаю, що в цій ситуації вони не можуть собі дозволити кинути Україну", - наголосив він. При цьому Астров нагадав, що МВФ зазвичай потребує доказів платоспроможності країни, якій надає кредит, та уникає допомоги державам, на території яких ведуться бойові дії. "Україна знаходиться в ситуації хоч і не оголошеної, але війни. На думку багатьох експертів, на сьогодні її здатність обслуговувати борги під великим питанням. МВФ не міг не знати про це", - наголосив Астров, говорячи про вже обіцяні кредити від МВФ.

Спільна допомога

У свою чергу експерт Інституту міжнародної економіки Петерсона Андерс Аслунд вважає, що Україна може отримати додаткову допомогу сумою в 15 мільярдів доларів з кількох джерел. За його словами, у разі ефективного розподілення уже обіцяної допомоги МВФ, Україна може сподіватися на 6 мільярдів доларів від Євросоюзу, 2 мільярди доларів від США, з яких цілком можливо, за його словами, 0,5 мільярда уже в процесі виділення.

"Міжнародні фінансові установи, головним чином, Світовий банк, може запропонувати 1 мільярд доларів додатково, якщо реформи будуть проводитися так інтенсивно, як це необхідно, - зазначає Аслунд та додає, - Російські облігації на 3 мільярди євро, які мають бути погашені у грудні 2015 року, можуть бути рефінансовані. Якщо все стане на свої місяця, то МВФ може дати додатково ще 3 мільярди доларів".

Гроші під цільові проекти

Менш оптимістична у своїх прогнозах експертка центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Юлія Шибалкіна. На її думку, Україні зараз буде дуже важко знайти гроші на "проїдання". "Зараз немає такого кредитора, який би висловив готовність надавати Україні більше, ніж було обіцяно раніше", - наголошує Шибалкіна.

За її словами, можна розраховувати на допомогу Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Євросоюзу, але лише під конкретні проекти розвитку та з виконанням відповідних вимог. Наприклад, ЄС, за словами експертки, готовий кредитувати великі інфраструктурні проекти на суму близько 8 мільярдів євро, але це потребує певної кооперації та підготовки з боку України.

Захід хоче гарантій

Навіть якщо Україна зможе залучити додаткові міжнародні кошти, то виставлятиме їй Захід нові умови чи обмежиться вже наявними? За словами Андерса Аслунда, для отримання нових кредитів Україна повинна скоротити державні витрати принаймні на 8 відсотків, відповідно до рівня падіння ВВП, у 2015 році та уніфікувати всі ціни на енергоносії на рівні ринку протягом року. Крім того, додає експерт - вживати суворих заходів у боротьбі з корупцією.

Схожої думки дотримується і Василь Астров. Він вважає, що і без нових зобов’язань всі реформи, яких зараз вимагає МВФ будуть хоч і корисними, але болючими для України та можуть, особливо в короткостроковій перспективі, викликати негативні соціальні наслідки. Крім урізання бюджету, зазначає експерт, необхідне також підвищення тарифів на енергію. "Воно вже відбулося у цьому році, однак кардинально не вирішило проблему. Це рішення було впроваджено лише щоб частково компенсувати ефект девальвації гривні. Фактично потрібне нове підвищення тарифів - приблизно в тому ж обсязі", - наголошує Астров.

Що ж до донорської конференції, яка планувалася ще на осінь (зараз перенесена на кінець січня-початок лютого 2015 року, - Ред.), то, за словами Юлії Шибалкіної, прем’єр Яценюк планував її організувати для пошуку приватних інвесторів. Однак зараз така конференція має мало сенсу, наголошує експертка, - розраховувати на приватних інвесторів не варто, бо вони дуже бояться вкладати кошти в Україну у нинішніх умовах.