Зустріч міністрів фінансів у Брюсселі тривала понад сім годин, компромісу досягли в ніч на четвер, 27 червня. Нові правила передбачають, що у майбутньому кризові банки рятуватимуть власними коштами насамперед їхні власники, потім кредитори та великі вкладники. Власники рахунків обсягом до ста тисяч євро не будуть притягуватися до фінансової відповідальності за долю банку, повідомляє afp. "Тепер у Євросоюзі діятиме принцип, згідно з яким ми більше не примушуватимемо платників податків першою чергою платити за банки, які мають труднощі. Перш за все відповідатимуть власники, а потім кредитори - у відповідності до рівня ризикованості придбаних ними цінних паперів", - пояснив міністр фінансів Німеччини Вольфґанґ Шйобле.

Державні кошти будуть використовуватися лише в тому разі, коли вищевказані джерела будуть вичерпані. Крім того, банки будуть зобов’язані вносити кошти до національних фондів, які покриватимуть витрати на закриття кризових фінансових установ. Закрити малі й середні банки, згідно з новою директивою, стане легше, зазначає Reuters. Національні фінансові регулюючі органи отримають більше інструментів впливу на кризові банки. Участь держави в порятунку банків у крайньому разі буде можливою лише відносно тих фінансових інститутів, які мають ключове значення для банківської системи країни. Тобто, якщо в разі банкрутства існує загроза всій системі.

Крок до банківського союзу ЄС

Очікується, що нові приписи ЄС наберуть чинності 2018 року. Спершу їх ще мають затвердити глави держав і урядів Євросоюзу, а також Європейський парламент. Нововведення, як наголошують міністри фінансів, є важливим кроком до створення банківського союзу ЄС. Йдеться про запровадження спільної європейської системи банківського нагляду й уніфікованих приписів для безпеки фінансової системи.

Створення банківського союзу було ініційоване європейськими лідерами як висновок з фінансової кризи 2008 року. Тоді уряди країн ЄС виявилися неготовими до системної банківської кризи. За браком чіткої законодавчої бази, яка регулювала би порядок дій у таких ситуаціях, урядовцям довелося приймати низку екстрених заходів "у ручному режимі". Побоюючись ланцюгової реакції у фінансовій сфері, глави держав і урядів не наважилися відмовити у допомозі великим банкам. В результаті, на порятунок фінансових інститутів було скеровано кошти обсягом близько третини внутрішнього валового продукту ЄС, зауважує Reuters. Агенція аfp наводить цифру у 4,5 трильйони євро. Головуюча нині в ЄС Ірландія, нагадують інформаційні агенції, навіть опинилася на межі банкрутства, рятуючи свої банки.