Правляча у Польщі партія "Громадянська платформа" (РО), голоси представників якої є необхідними для ухвалення заяви щодо Волинської трагедії, виступають проти визнання тих подій "геноцидом" та встановлення 11 липня Днем пам`яті жертв. Про це свідчать виступи представників партії під час дискусії на цю тему, котра відбулася у середу ввечері, 10 липня. повідомляє УНІАН.

Представники РО, яка представлена у Сеймі 206 з усіх 460 депутатів, переконували, що "етнічна чистка з ознаками геноциду" краще відтворює сутність тих трагічних подій, ніж саме слово "геноцид", на якому наполягали більшість всіх інших польських партій.

Представники партії також закликали депутатів взяти до уваги можливу негативну реакцію на заяву в Україні. Позицію РО підтримав "Рух Палікота", який має 36 депутатів у Сеймі, та представник якого під час дискусії закликав більше концентруватися на майбутніх відносинах з Україною, ніж на минулому.

На визначенні Волинської трагедії "геноцидом" наполягали представники найбільшої опозиційної партії "Закон та справедливість" (PiS), Польської селянської партії, яка входить в урядову коаліцію (PSL), та опозиційних "Союз лівих демократів" (SLD), та "Солідарна Польща" (SP).

Вони також закликали встановити 11 липня Днем пам`яті жертв Волинської трагедії та мучеництва кресовян, називаючи це важливим для "сотні тисяч" поляків, котрі самі чи їх родичі постраждали від тих подій та просять владу вшанувати цю дату.

Роберт Тишкевич з РО заявив, що такий день де-факто був би днем пам`яті польських жертв від рук українців, заявивши, що польські громадяни в часи Другої світової війни набагато більше постраждали від тодішньої німецької та радянської влади.

"Цей злочин заслуговує на день пам`яті, але видається, що має бути така послідовність: спочатку треба встановити день пам`яті жертв гітлеризму 1 вересня, а 17 вересня - як день жертв радянського системи, і тоді наступні річниці", - сказав він.

Тишкевич, котрий представляв в Сеймі компромісний варіант заяви щодо Волинської трагедії, закликав підтримати власне цей варіант, зазначивши, що значна його частина складається власне з пропозицій інших партій.

Представлені у польському Сеймі політичні сили, які хочуть назвати ті події "геноцидом" та встановити День пам`яті жертв, разом мають в нижній палаті польського парламенту 208 голосів та можуть проголосувати відповідні поправки до компромісного варіанту, якщо заручаться підтримкою 10 депутатів з інших об`єднань та позафракційних, а також частини депутатів РО.

Рішення приймається більшістю голосів - 231.

Нагадаємо, 20 червня Сенат Польщі назвав трагічні події на Волині "етнічною чисткою з ознаками геноциду". Схожий проект резолюції щодо Волинської трагедії розглядає також Сейм Польщі. У тексті документа є таке саме визначення трагічних подій на Волині - "етнічна чистка з ознаками геноциду".

До трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 років в Україні та Польщі різне ставлення. Польська сторона покладає відповідальність за вбивства цивільного населення тільки на ОУН і УПА, а українська наполягає на взаємній відповідальності за ці злочини обох сторін та врахуванні зовнішніх чинників. Польські історики переконують, що в результаті етнічних чисток життя втратили 100-130 тисяч поляків і 5-15 тисяч українців. Натомість в Україні кажуть про кілька десятків тисяч вбитих поляків та більш ніж десять тисяч українців.

Додамо, 14 липня в Луцьку пройдуть жалобні пам'ятні заходи за участю президента Польщі Броніслава Коморовського. Крім того у всіх православних церквах на Волині 14 липня пройдуть заупокійні служби за загиблими 70 років тому під час Волинської трагедії.