Навігація
Пошук новин на сайті
Останні новини дня
Статистика
13:53 Рада майже на канікулах. Підсумки другої сесії | |
Інші останні Політичні новини
 5 липня, за розкладом роботи Верховної Ради, останній пленарний день другої сесії. Напередодні депутати і працювали до ночі, й блокували трибуну, й ухвалювали закони, які опозиція різко критикувала. У Партії регіонів, навпаки, запевняли, що успішно вчать опонентів конструктивній роботі. А політологи нагадують, що довіра до парламенту серед виборців продовжує зменшуватися, і друга сесія цю тенденцію не переламала, а лише посилила.Народний депутат від "Батьківщини" Сергій Соболєв спростовує закиди критиків опозиції, які стверджують, що, мовляв, друга сесія - це суцільна череда парламентських поразок опонентів Партії регіонів. І головне досягнення опозиції, яке він визначив у коментарі Радіо Свобода, - поіменне голосування парламентаріїв. А загалом більшість блокувала все конструктивне, що пропонувала опозиція, стверджує Сергій Соболєв. "Підсумком цієї сесії є те, що олігархічний клан Партії регіонів та комуністів зайвий раз довів, що їх цікавить лише одне - зростання надприбутків їхніх компаній та подальше знищення, а також зубожіння людей в Україні", - підкреслює Сергій Соболєв. Колега Сергія Соболєва по фракції Андрій Шевченко висловився у Twitter таким чином: "Рада перейшла у стан повного безумства. Не викликає жодних почуттів, крім огиди і люті". Перший заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов натомість наполягає у коментарі Радіо Свобода, що плідну, корисну для українського народу роботу демонструвала під час другої сесії саме провладна більшість, а не її опоненти. Опозиція примудрилася блокувати роботу Верховної Ради третину відведеного для пленарних засідань часу, стверджував він. Таким чином, десятки мільйонів гривень пересічних платників податків України викинуто на вітер, наголосив Михайло Чечетов. При цьому в опозиції не вистачило сумління оплатити ці збитки із власних депутатських зарплат, каже він. "Партії регіонів вдалося за допомогою людей примусити опозицію працювати. Тобто, народ їм сказав: "Досить бавитися!" І народ їх узяв у тісні руки. Тепер вони як шовкові у парламенті", - зазначив Михайло Чечетов. Водночас в середовищі експертів побутує думка про безсенсовість пошуку переможців чи переможених. Політолог Олексій Голобуцький вважає, що немає сенсу говорити про переможців чи переможених під час другої сесії Верховної Ради. Кардинально становище не змінилося, порівняно з першою сесією. Опозиція, не маючи лідерів, чіткої стратегії дій, не здатна скористатися низькою довірою до влади, яку зараз фіксують соціологи. І до парламенту в цілому довіра дуже низька (як і до інших інституцій влади), констатує експерт. "Ми звикли до скандалів у парламенті, взагалі, до його діяльності за іншої системи - парламентсько-президентської, що існувала три роки тому. Зараз ситуація зовсім інша - Верховна Рада має менший вплив на суспільне і політичне життя, ніж три роки тому. І тому ми дуже часто перебільшуємо значення Верховної Ради у нинішній політичній системі", - вважає політолог. Народні депутати мають календарний план роботи наступної, третьої сесії. Вона почнеться третього вересня нинішнього року, а фінішує 14 січня вже наступного року. Буде 9 пленарних тижнів, а також 7 тижнів роботи в комітетах. У цілому в експертному середовищі після зміни влади з 2010 року відзначається згортання парламентаризму. Політолог Вадим Карасьов бачить у нинішньому стані Верховної Ради "кризу пострадянського парламентаризму з його адміністративними важелями впливу та ігноруванням інтересів виборців". Зазначимо, що будь-яка зміна влади в Україні супроводжувалася спробою правлячого режиму закріпити легітимність свого становища. У 2000 році в строк адміністрації президента Леоніда Кучми йшлося про проведення конституційного референдуму, який, проте, не був проведений. У 2004 році під час гострої політичної кризи до Конституції України було внесено поправку екс-глави адміністрації президента Кучми - Віктора Медведчука. У новій редакції Основного закону України проголошувався перехід до парламентсько-президентської форми правління і продовження повноважень Ради до 5 років. 30 вересня 2010 року КСУ визнав неконституційною політичну реформу 2004 року, встановивши повернення до Конституції 1996 року, де проголошується форма республіки - президентсько-парламентська. Слід зазначити, що в історії діяльність парламентів сприяла становленню та розвитку демократичних політичних традицій, формуванню політичної культури. У цьому відношенні поняття "парламентаризм" і "демократія" мають схожість. В Україні традиції парламентаризму були міцні і засновувались у часи вічового укладу Київської Русі, козацьких рад, Конституції Пилипа Орлика. Дореволюційні українські партії лівої, ліво-центристської і центристської ідеології бачили Україну парламентською республікою. З парламентом як єдиним органом законодавчої влади пов'язувалися надії про розвиток незалежної демократичної держави, яким так ніколи і не судилося збутися.
Повідомляють Новини європейської України | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
