Добра новина для України: план її підтримки, який ще називають "планом Маршалла", може почати працювати вже до середини наступного року. Навіть більше, зараз для України відкрилося вікно можливостей – мабуть, ймовірність успішного результату сьогодні є великою, як ніколи раніше.

Втім, є і погана новина – це вікно можливостей скоро закриється. Якщо до середини року переговори про підтримку України не досягнуть успіху, це питання може бути заморожене надовго.

Відповідь на запитання, чому так виходить, вкрай проста – вибори.

У колективного Заходу залишилося не так багато часу, щоб ухвалити рішення про підтримку України.

Рішення не означає автоматичного виділення коштів. Однак принципово важливо напередодні виборів підтримати українські реформи, продемонструвавши, що їхня реалізація буде підтримана і фінансовою допомогою.

Ми очікуємо, що обговорення цього плану відбудеться на найближчому саміті "Великої сімки". Позитив для Києва в тому, що цей саміт відбудеться в Канаді, яка активно підтримує Україну.

Як господар саміту (пройде 8-9 червня в квебекському Шарлеруа. – ЄвроПравда) Канада має всі можливості підняти питання про підтримку України. Своєю чергою, принципова згода "сімки" суттєво спрощує подальші узгодження цього проекту.

І нарешті, план підтримки України може бути затверджений на міжнародній конференції з питань українських реформ, яка відбудеться 27 червня в Копенгагені. Це вже друга конференція, присвячена українським реформам, перша відбулася рік тому в Лондоні. Наше завдання – щоб друга конференція не обмежувалася одними лише розмовами, кращий майданчик для обговорення всіх технічних аспектів "плану Маршалла" важко й уявити.

Втім, не варто розраховувати на успіх без зусиль з боку України. Що необхідно зробити Києву, причому – в максимально стислі терміни?

В першу чергу, вирішити проблему так званих "старих грошей". Йдеться про кредитні лінії, відкриті для України, які не використовуються Києвом ефективно.

Від 2014 року для України було відкрито кредитних ліній на суму близько 7 млрд євро. Йдеться про пільгові кредити різних міжнародних фінансових структур, спрямованих на реалізацію проектів, які здатні істотно прискорити українську економіку.

Однак із цих коштів Києвом було освоєно трохи більше 1,5 млрд євро. Виходить, що понад 5 млрд євро фактично "зависли в повітрі".

І це дуже серйозна проблема. Проводячи консультації з урядами та міжнародними організаціями, ми регулярно чуємо запитання: навіщо Україні нові кошти, якщо вона не здатна освоїти вже надані?

Упевнений, без вирішення цієї проблеми не варто розраховувати на схвалення "плану Маршалла".

Навіть більше, цю проблему необхідно переважно вирішити, бажано до конференції в Копенгагені. І вже точно – до саміту "сімки".

Як це можна зробити? Україна повинна показати свою здатність "освоювати" такі великі кошти.

З нашого досвіду, найкраще зробити це, створивши спеціальне агентство, ніж засобами діючих відомств. Саме так вчинила Литва на початку 2000-х, коли напередодні отримання членства в ЄС отримувала масштабні європейські субвенції. Також потрібен список пріоритетних проектів.

Цю ідею ми зараз обговорюємо з командою прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, і вже отримали його попередню згоду.

Звичайно, не можна і думати, що за кілька місяців Україна зможе вирішити проблему "старих грошей". Однак нове агентство (чи безпосередньо уряд – це питання має лише технічний характер) може і повинне надати чіткий план виконання проектів, на які вже виділено кошти.

Паралельно Україна має показати, що вона здатна ефективно втілювати в життя важливі реформи. Це є другою важливою умовою для того, щоб увесь план був затверджений.

На що натомість може розраховувати Україна? Швидше за все, до середини року може бути прийнято пакет умов, виконання яких за рік дозволить розраховувати на отримання нових грошей.

Якщо Україна виконає ці умови, виділення коштів може початися з кінця 2019 – початку 2020 року.

Виходячи з останніх тенденцій, можна говорити про відкриття пільгових кредитних ліній в розмірі 5 млрд євро на рік.

Цих грошей має вистачити для прискорення української економіки. При цьому гроші можуть надати як ЄС, як міжнародні фінансові інституції, так і інші країни, в тому числі США.
 

Чому йдеться саме про кредити? Це відповідає останнім підходам ЄС. Зокрема, Єврокомісія зараз запускає проект Зовнішнього інвестиційного плану, який передбачає виділення мільярдів євро на підтримку країн-сусідів.

Швидше за все, і окремий план для України буде подібний цій програмі – донори забезпечуватимуть кредити, що покривають частину витрат на реалізацію запропонованих Україною інвестиційних проектів. Але в нашому плані отримання нових грошей пов'язано з продовженням реформ і вирішенням "проблеми старих грошей".

І нарешті, ще про одну проблему. Масштабна підтримка з боку ЄС вкрай мало висвітлюється всередині України. Як наслідок, у багатьох українських громадян створюється ілюзія, що цієї допомоги просто не існує.

Проблема відсутності піар-підтримки європейських зусиль – це проблема не тільки ЄС. Непоінформованість про реальну допомогу може призвести до розчарування громадян в європейському шляху країни, а це вже стає величезною проблемою для всієї України.

Андрюс Кубілюс,

колишній прем'єр-міністр, а нині депутат парламенту Литви,

один з авторів "плану Маршалла для України"