Про захист української мови потрібно говорити, як про частину правозахисту.

Письменник Василь Шкляр вважає, що квотування української мови на радіо та телебаченні в Україні - принизливе явище.

"Воно свідчить, що нація ще слабка. Не є дорослою. Повинна бути тотальна українізація без всіляких озирань і побоювань. Кажуть, що точиться війна, що нині це питання не на часі. Але я вважаю, що, навпаки, якраз під час війни з Росією ми маємо не тільки моральне, але й священне право стати самими собою. Відновлювати історичну справедливість, повертати мову в абсолютно усі сфери життя", - каже письменник, повідомляє "Главком".

Квотування дає лише незначний результат.

"Коли ми обираємо посланця на Євробачення і в журі сидить Данилко, то це мене щонайменше дивує. Щоб Данилко сидів і судив Kozak System та ще й повчав Івана Леньо, який закінчив дві консерваторії, як треба співати? Те саме ми бачимо і на отих всіх конкурсах, як "Голос країни". Все це відбувається з великим російським акцентом.

Російськомовні співаки сидять в журі, так собі всміхаються, піджартовують, вкидають для колориту якесь українське слівце. Але все це російські підданці. Я не хочу образити так званих російськомовних патріотів, але людина, яка розмовляє російською мовою в нашій державі, завжди буде більшою чи меншою мірою російським підданим. І це треба мати на увазі", - розказує Шкляр.

Письменниця Оксана Забужко вважає, що підготовка 10-річної програми укорінення та зміцнення державного статусу української мови – це стратегічний хід президента.

"Я й раніше була за довготривалу програму розвитку державної мови. Тому Порошенко правильно робить, що замість року української мови проголошує десятиріччя. Нам потрібно долати постколоніальний синдром. Про захист української мови потрібно говорити, як про частину правозахисту.