Пт, 2024-04-19, 14:11
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Новини минулих днів

09:06
Чорнобильська катастрофа: як це було - 26 квітня, преса
Інші останні Новини України

30 років тому в ніч на 26 квітня 1986 року сталася Чорнобильська катастрофа. І вже у серпні 1986 року держкомісія представила офіційну версію-1986. Згідно з нею, головну провину за катастрофу покладалося на непрофесійні дії персоналу.

У 1991 році Держпроматомнагляд на основі сценарію версії-1986 представив "альтернативну" версію-1991. Вона покладала головну провину на так звані "конструкційні недоліки реактора".

В результаті склалося цікаве становище, коли дві групи фахівців на основі одних і тих самих документів дійшли діаметрально протилежних висновків. А з цього факту випливало, що версія-1986 дає можливість подвійного тлумачення, що є неприпустимим для науково обґрунтованих версій!

З наукової точки зору наявність такої обставини об'єктивно вказувала на неповноту аварійних документів, на основі яких створювалася версія-1986, і породжувала сумніви в її адекватності аварійному процесові. А вони, своєю чергою, підштовхували вчених до більш глибокого вивчення відомих аварійних документів і пошуку нових, які мали стосунок до Чорнобильської аварії.

Відомо, що "істина криється в деталях". До 1997 року накопичилася стільки нових подробиць про Чорнобильську аварію, що офіційні сценарії хо-не-хоч, а довелося переглядати. І розробляти новий сценарій-1997. Як наслідок, у 1997 р в Відділенні ядерної та радіаційної безпеки об'єкта "Укриття" Інститут проблем безпеки АЕС Національної академії наук України народилася нова версія причин та обставин Чорнобильської аварії, уже зразка 1997 року. Ця версія була розроблена на основі документальної бази, куди ширшої, аніж була в основі більш ранніх офіційних версій, і, на відміну від цих останніх, тут пропонувався уже реалістичний сценарій аварії. У версії-1997 містилися прямі докази того, що до вибуху на 4-му блоці ЧАЕС призвели непрофесійні дії персоналу. Так що головні висновки версії-1986 і версії-1997 збіглися. Матеріали, що вийшли після 1997 року, тільки підтвердили їх правильність. Однак при цьому з версії-1997 випливало, що версії-1986 і -1991 помилково описують сам процес аварії.

Вже мало хто сумнівається, що головною причиною Чорнобильської аварії став добре знайомий нам із життя "людський фактор". Але першими на нього вказали остаточні висновки оперативно-слідчої групи КДБ УРСР, які були розсекречені лиш у 2001 році: "Вибух стався внаслідок ряду грубих порушень правил роботи, технології і недотримання режиму безпеки при роботі реактора 4-го блоку АЕС" (документ КДБ УРСР, № 31 від 11 травня 1986 р.).

Зверніть увагу на дату! З неї видно, що справжні причини Чорнобильської аварії були встановлені професіоналами своєї справи всього за дві(!) Тижні.

А далі "компетентні органи" офіційно доповіли свої висновки генеральному секретареві Центрального комітету КПРС Михайлові Горбачову та членам Політбюро ЦК КПРС не пізніше 12 травня 1986 року. Тобто - на вищому рівні справжні причини Чорнобильської аварії чудово знали вже через 2 тижні після неї.

А 14 травня 1986 року на телебаченні виступив генсек з офіційним повідомленням про цю аварію. Він сказав багато загальних фраз, але в них не було головного - слів про справжні причини катастрофи, хоча по них Горбачов пречудово знав уже два дні. А далі "перебудовна" влада, котра офіційно виступала за гласність, відомості про ці прични суворо засекретила і, замість чесно повідомити про них народові і світу, продовжили свої політико-пропагандистські ігрища довкола Чорнобильської аварії з вітчизняною та міжнародною громадськістю.

Факти і документи, розсекречені після 1995 року, включно й офіційні, а також аналізи, проведені на їх основі, зробили очевидною необхідність перегляду хронології, обставин і причин Чорнобильської аварії на міжнародному рівні. Але спочатку, звісно, слід розсекретити всі "чорнобильські" документи і, перш за все, матеріали кримінальної справи, стенограми суду та архіви ЦК КПРС.

Звичайно, є ризик, що внаслідок такого розсекречення можуть з'явитися матеріали, котрі дуже зачеплять самолюбство окремих дуже важливих і не дуже важливих персон. "Саме ця обставина може стати головною перешкодою для розсекречення та перегляду", - роз'яснив політично досвідчений співрозмовник. І хоча від часу тієї розмови минуло вже багато років, наше реальне життя лиш підтверджує правоту цього співрозмовника.

Але, незважаючи на все ненаукові обставини - "політеси", "самолюбство", "замовчування", а також густий пропагандистський туман, який розводять довколі Чорнобильської аварії зацікавлені особи та інше, наукові дослідження причин та обставин Чорнобильської катастрофи тривають. І дослідники вже дуже близько підійшли до об'єктивної істини. У цій благородній, але не завжди вдячній роботі дослідникам постійно допомагав заповіт Аристотеля: "Хоч друг мені Платон, та істина дорожча", пише Борис Горбачов у статті "Чорнобильська катастрофа: політика всюди і завжди" в газеті "Факты и комментарии".

Зараз у Чорнобильській зоні працює по черзі близько 20 000 вітчизняних і зарубіжних фахівців. При цьому закордонні працівники отримують в десять разів більшу плату, ніж наші (теоретично - більш "підкутими" є іноземці, але практичного досвіду більше таки у наших). В зоні ведуться масштабні роботи з підготовки для надійного перепоховання ядерного "бруду".

З точки зору радіаційної безпеки ситуація в Чорнобильській зоні поліпшилася, каже голова Держагентства з управління зоною відчуження Віталій Петрук: зона стала безпечнішою. І уточнює: "Вийшли на фінішну пряму основні інфраструктурні об'єкти, які ми зараз там будуємо. У нас іде добрий прогрес, адже два роки йдемо за планом, будуючи новий, безпечний конфайнмент ("Арку") і "Сховище-2" для відпрацьованого ядерного палива. Ми виходимо на те, що арка, яка повинна "наїхати" на четвертий енергоблок у листопаді цього року, - таки рушить і стане на своє місце. А в листопаді вже 2017-го цей об'єкт буде зданий в експлуатацію".

Зараз, за ​​словами держслужбовця, 10-кілометрова зона забруднена трансурановими елементами, період напіврозпаду яких становить... 24 000 років, і за рахунок цього стільки років це буде небезпечно! На решту території, в принципі, через 30-60 років людина могла б повернутися для проживання. Але поки це - економічно недоцільне. Недоцільно вкладати кошти в моніторинг вивчення цієї землі для того, аби поверталися люди для нормального господарювання.

Зону аварії 30-річної давності все частіше позиціонують як туристичний об'єкт. "Проаналізувавши статистику відвідуваності, інтерес (який, здавалося б, повинен був стихати) з роками лише зростає, - констатує Віталій Петрук. - І тому це один з напрямків, які ми будемо розвивати з залученням приватного капіталу, тому що у держави коштів на це не вистачає. І, мабуть, це не функція держави. Ми повинні створити умови, а бізнес повинен розвиватися". Наприклад, в 2015 році було 17 000 відвідувачів.

Полишене під час катастрофи місто Прип'ять при Чорнобильській АЕС зберегти дуже важко: будинки не підтримуються й не експлуатуються, тому й зазнають саморуйнування. Всі туристичні відвідування зони відчуження відбуваються за визначеними маршрутами, дотримання яких дозволяє забезпечити безпеку для туристів. Екскурсії ж інших об'єктах обмежені. Що стосується "Дуги", то за попередні 10-15 років "понапідписувано" якісь угоди, документи з приводу цього об'єкта (навіть є підозра, що його вже заочно продали на метал). Втім, цей об'єкт викликає великий інтерес у відвідувачів.

Десятикілометрову зону законодавчо планують визначити як "зону спеціального промислового використання", з подальшим використанням цієї території з нормальною метою: розвиток альтернативної енергетики (передусім сонячної), можливо, твердопаливні котли, вітрова енергетика з фактичним використанням тієї інфраструктури, яка вже там побудована і будується для поводження з радіоактивними відходами. На решті території, якщо буде ухвалене таке рішення, діятиме заповідник, пише Тарас Здоровило в статті "Ланцюгова реакція Чорнобиля" в газеті "Україна молода".

До аварії на Фукусімі Чорнобильська трагедія була найбільшою атомною катастрофою в історії людства. Її наслідки до повної міри не вивчені й досі, а деякі історики кажуть, що наслідки аварії на ЧАЕС були й серед факторів, що в своїй сукупності врешті-решт привели до розпаду СРСР - адже адто вже витратними були заходи з переселення людей із зони відчуження й консервація самого реактора.

Аварію на четвертому енергоблоці ЧАЕС у квітні - травні 1986 року ліквідовували "всією громадою". До Чорнобиля в добровільно-примусовому порядку відправляли пожежників та військових з усього СРСР. Навіть юних солдатів-строковиків - і тих направляли на ліквідацію вибуху реактора. У роботах з ліквідації наслідків катастрофи брали участь близько 600 тисяч осіб.

Витрати на ліквідацію аварії та евакуацію людей розкидали на весь союзний бюджет. Ось деякі цифри, які потрапляли до преси й озвучувалися ще за часів СРСР. Згідно з довідкою радянського Мінфіну від 16 липня 1991 року, витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за 1986-1990 роки, становлять 12,6 млрд рублів (у цінах 1986 року). За оцінками експертів, ця аварія обійшлася в три рази дорожче, аніж дала економіці СРСР уся атомна енергетика до 1990 року.

Однак це були оцінки тільки прямих витрат. Перед самим розпадом Союзу вийшло відразу кілька статей учених, які спробували дати комплексну оцінку збитків від катастрофи виходячи з розрахунку, що через 25 років чорнобильські землі можна буде заселити знов. У 1990 році, за різними оцінками, збиток, пов'язаний з виведенням з експлуатації земель і не виробленої на них продукції, за цей період склав від 22 до 94 мільярдів рублів (у цінах 1990 року). А в книзі "Чорнобильська катастрофа", яку випустили в Україні 1995 року, вчені Академії наук спробували підрахувати всі збитки від аварії на ЧАЕС. У них вийшла цифра у 200 млрд руб. (у цінах на 1 січня 1990 року).

Схожі цифри наводила й Державна експертна комісія Держплану СРСР 1991 року: економічні втрати від катастрофи до 2000 року складуть 180-250 млрд рублів, стверджувала комісія. При цьому сюди не входили витрати на медичне обслуговування та лікування постраждалих.

Тепер давайте спробуємо перевести 200 мільярдів тих радянських рублів у сьогоднішні величини. У січні 1990 року, на який посилаються автори, долар офіційно коштував 61 копійку. Але реальна його ціна була вищою: комерційний курс тоді становив 1,8 рубля за долар. Разом виходить, що збиток від катастрофи на ЧАЕС тільки в першу п'ятирічку склав понад 110 мільярдів доларів.

Від 1991 року Україна лишилася з чорнобильською проблемою сам-на-сам. За офіційними даними, від аварії на ЧАЕС у нашій країні постраждало близько п'яти мільйонів громадян. Сьогодні на забруднених територіях розташовано майже 2300 населених пунктів. Статус постраждалих мають два мільйони людей.

Як стверджують посадові особи, за всі ці роки на самі лиш соцвиплати, пільги, пенсії та медичні послуги ліквідаторам було витрачено від 20 до 25 млрд доларів. У різні роки на ці проблеми витрачалося від 10 до 15% бюджету країни.

Але є ще й непрямі збитки, які ми несемо щороку. Наприклад, за офіційними даними, на сьогодні з користування вилучено 180 тис. га орних земель і 157 тис. га лісу. За різними даними, втрати від цього оцінюються ан рівні 1,5-2 мільярда доларів річно. Таким чином, за 25 років незалежності Україна недоотримала мінімум 30 мільярдів доларів.

До речі, віялові відключення електрики, які півтора року тому відбувалися в Україні через брак вугілля - це частково наслідки Чорнобильської катастрофи та зупинки усіх блоків станції. Фактично, північ країни стала енергодефіцитним регіоном. І тільки в грудні минулого року поюбудували ЛЕП від Рівненської АЕС до Києва, й ця лінія дозволила знизити енергодефіцит у центральних та північних областях країни.

Окрім втрат, які можна оцінити у гривнях або доларах, є ще і втрати, які неможливо виміряти грошима. Смертність у Житомирській та Київській областях усі ці роки була істотно вищою, аніж в інших регіонах - на 25-40% у різні роки. До всього, багато родин внаслідок Чорнобиля просто боялися заводити дітей. За даними досліджень, через Чорнобильську аварію не народилося як мінімум 50 тисяч дітей, пише Андрій Гаценко у статті "У скільки обійшовся Чорнобиль Україні" в газеті "КП в Украине".

Повідомляють Новини європейської України
Категорія: Новини України | Переглядів: 855 | Додав: adminA | Теги: 26 квітня, Чорнобильська катастрофа, преса | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]