Голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що бійка 24 травня в сесійній залі показала, що "парламентаризм в країні остаточно зруйнований", тому він є прихильником позачергових виборів.

Литвин пропонує Верховній Раді розпуститися і оголосити дострокові вибори. Про це він заявив на брифінгу 25 травня, розповідаючи про результати переговорів фракцій про розблокування роботи парламенту, передає "Українська правда".

Так, за його словами, депутати не прийняли жодної з чотирьох пропозицій, яким чином можна вчинити з мовним законом та розблокувати роботу парламенту.

"Жодна з пропозицій не підтримана, кожна політична фракція виконує свою установку. Але висновок очевидний один – Верховна Рада та політичний парламентаризм в України знівельовані", - сказав він.

"За нинішньої ситуації я пропонував прийняти рішення про визнання цього факту з наступним політичним рішенням - саморозпуск Верховної Ради і проведення дочасних виборів до Верховної Ради", - сказав він.

"Зрозуміло, що ця пропозиція не сприйнята, вона навіть не обговорювалась, але я думаю, треба за таких обставин дати країні можливість визначитись, бо далі спостерігати це неподобство, м'яко кажучи, непотрібно. Треба припинити мучити країну", - наголосив спікер.

"Кожен зі своєю правдою, зі своїми установками, зі своїм баченням, чого хоче народ, піти до народу і дістати в нього підтримку чи не підтримку, принаймні це було б чесно. Принаймні далі так продовжуватись не може.

Про який парламентаризм можна говорити, коли доводиться працювати в оточенні наглядачів з усіх боків", - сказав Литвин, який вочевидь нам на увазі те, що вчора під час засідання парламенту неподалік від нього президію "охороняли" кілька "регіоналів".

"Я розумію що мене будуть критикувати зліва, справа, центру, але треба прийняти рішення",- додав він

Нагадаємо, опозиція сьогодні з самого ранку блокує президію Верховної Ради. А вчора в українському парламенті відбулася масова бійка. Всі ці події пов'язані з розглядом Радою законопроекту щодо мов, який значно розширює права та статус російської мови.

Регіонали обіцяють ухвалити цю свою передвиборчу обіцянку, а опозиція та фракції Литвина і "Реформи заради майбутнього" відмовилися голосувати за цей закон.

Верховна Рада сьогодні засідати не буде

Сьогодні Верховна Рада засідати не буде. Про це заявив спікер Володимир Литвин на брифінгу.

"Сьогодні нічого не буде відбуватися, тому що заблокована Верховна Рада. А бігати по кутах і викрикувати, що повинен робити спікер, я вважаю, що це абсолютно неправильно", - сказав він.

У свою чергу лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов також заявив, що засідання Верховної Ради 25 травня не розпочнеться.

"Ми на нараді у Литвина ні до чого не домовилися. Зараз у нас будуть проходити збори фракції, на яких ми вирішуватимемо, що далі робити з цією ситуацією", - сказав він.

Єфремов також спростував інформацію про те, що Партія регіонів сама спровокувала бійку 24 травня, оскільки не мала потрібної кількості голосів за прийняття мовного законопроекту.

"Я думаю, що представники опозиції якось виправдовуючи свої дії в кінці кінців за ніч придумали таку формулу. Усі ви знаходилися у цій залі і бачили те, що відбувалося. Спровокувати те, що від нас не залежить, нереально", - сказав він.

Єфремов запевнив, що станом на четвер регіонали мали 229 голосів за прийняття мовного законопроекту.

Однак на сьогодні депутати Верховної Ради, що входять до фракцій більшості, покинули зал засідань парламенту.

"Регіонали" проти розпуску парламенту, опозиції ідея Литвина сподобалася

У Партії регіонів не підтримують ідею саморозпуску парламенту, озвучену спікером Володимиром Литвином. Про це на брифінгу заявив лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.

"Враховуючи те, що до виборів залишилося менше, ніж півроку, ми вважаємо, що немає сенсу саморозпускатися зараз", - сказав він.

Разом з тим в опозиції повністю підтримують ідею саморозпуску. Як нагадав віце-спікер Микола Томенко, президент може розпустити Верховну Раду, якщо вона місяць не працює.

"Верховна Рада не буде працювати місяць, і я вважаю, що було б доречно, щоб 24 серпня ми відзначили день незалежності, а 26-го, у День шахтаря провели вибори до парламенту", - сказав він.

"Мовне питання" розділило українців напополам, зазначають соціологи

46% українців виступають проти надання російській мові статусу державної. 45% виступають за надання державного статусу російській мові. Ще 8% - не визначились. Про це свідчать результати опитування соціологічної служби "Рейтинг".

"Слід зазначити, що протягом останніх двох років кількість противників та прихильників двомовності майже рівні. Проте, якщо порівнювати з 2009 роком, рівень підтримки надання російській мові статусу державної зменшився (з 54 до 46%), відповідно кількість противників виросла з 40 до 45%", - йдеться у прес-релізі служби.

Серед найбільших прихильників двомовності мешканці Донбасу (84%), Сходу (71%) та Півдня (65%). Серед противників – Центру (58%), Півночі (68%) та Заходу (89%).

Переважно підтримують надання російській мові статусу державної прихильники Компартії (72%) та Партії регіонів (71%). Переважно проти – прихильники УДАРу (59%), "Громадянської позиції" (66%), "Батьківщини" (69%), "Фронту змін" (70%) та 100% виборців "Свободи".

Незважаючи на те, що українською мовою більше спілкуються старші люди, проти двомовності виступає більше молодь.

Крім того, згідно з результатами дослідження, 50% опитаних вважають рідною мовою українську, 29% - російську. При цьому 20% вважають рідною мовою в рівній мірі як українську, так російську. Ще 1% вважають рідною іншу мову.

На Заході (96%), в Центрі (75%) та на Півночі (58%) рідною вважають переважно українську мову. Водночас на Сході (36%), Півдні (56%) та Донбасі (67%) – переважно російську. Частіше українську мову вважають рідною мешканці сіл, старші люди.

45% опитаних зазвичай розмовляють вдома українською мовою, 39% – російською і 15% – в рівній мірі українською та російською. На Заході (91%), в Центрі (73%) та на Півночі (51%) переважно спілкуються вдома українською, на Сході (65%), Півдні (67%) та Донбасі (83%) – російською.

Аудиторією дослідження було населення України віком від 18 років і старші. Дослідження проводилося методом особистого інтерв’ю в лютому 2012 року (опитано 4000 респондентів, похибка не перевищує 1,5%) і в березні 2012 року (опитано 1201 респондент, похибка – не більше 2,8%).