Верховна Рада розглядатиме законопроект "Про засади державної мовної політики" нинішнього четверга.

Про це заявив на брифінгу у вівторок член фракції "НУ-НС" Олесь Доній.

Він нагадав, що цим законопроектом передбачено використання мови національних меншин у певному регіоні у разі, якщо її вважають рідною понад 10% населення, передає "Українська правда".

"Якщо цей законопроект буде прийнятий і стане законом, то про українську мову у містах можна буде забути", - заявив Доній.

"Адже під вивіскою лібералізму, гуманізму та демократії знову утверджується ідея, що ані в університетах, ані по телебаченню, ані в рекламі чи у тих місцях, де хоча б 10% вважають своєю рідною мовою російську, - українська використовуватися не буде", - додав нардеп.

У свою чергу член Партії регіонів Вадим Колесніченко висловив упевненість, що цей законопроект буде внесено до порядку денного і прийнято у першому читання.

"Я думаю, ми знайдемо достатню кількість голосів для того, щоб законопроект був ухвалений у першому читанні, а після цього ми намагатимемося розглянути його у прискореному порядку у другому читанні і через два тижні внести його у парламент, щоб прийняти його у другому читанні в цілому", - сказав голова фракції ПР у парламенті Олександр Єфремов.

Раніше повідомлялось, що фракція Партії регіонів хотіла найближчим часом розглянути законопроект про мови. За словами Єфремова, "вони довго розглядали питання, пов'язане з державною мовною політикою. Є опрацьований законопроект №9073, він враховує всі зауваження, які були висловлені, зокрема Венеціанською комісією... і він враховує ті пропозиції, які висловили наші провідні інститути з цього питання для того, щоб у нашій державі в цивілізованому руслі реалізувати мовну хартію, яка діє в Європі і не викликає ніяких нарікань".

Наприкінці серпня у Верховній Раді зареєстровано законопроект "Про засади державної мовної політики", який розробили депутати фракції Партії регіонів Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко. Згідно з документом, запропоновано надати статус регіональної російській мові в 13 регіонах України, де російська є рідною для, як мінімум, 10% населення.

Цей законопроект голова Верховної Ради Володимир Литвин назвав конфліктним, заявивши, що він становить загрозу для української мови. За його словами, одним із наслідків ухвалення цього закону може стати необхідність "десяти відсоткам людей переходити на двомовність".

У свою чергу один з авторів законопроекту Ківалов запевнив, що проект закону жодним чином не передбачає розвитку регіональних мов на шкоду українській мові. "Хочу наголосити, що згідно з проектом закону, функціонування регіональних мов має відбуватися не замість державного, а саме паралельно з ним, тому жодної загрози для державної мови становити не може", - сказав депутат.

Зрештою ініціатори закону визнали, що для його ухвалення забракне голосів.

Експерти звинуватили Колесніченка в перекручуванні фактів з приводу схвалення закону про мови

Колектив авторів експертного висновку КНУ ім. Шевченка щодо законопроекту "Про засади мовної політики" звинуватили Вадима Колесніченка у перекручування фактів і цитат їхнього висновку. Про це "Українській правді" повідомив колектив авторів висновку.

За їхніми словами, група науковців КНУ ім. Шевченка підготувала експертний висновок, вказавши на всі негативи пропонованого законопроекту.

"Тому більш ніж дивує поява 18 травня ц. р. в Інтернеті інформації під "промовистим" заголовком: "У Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка підтримали необхідність прийняття законопроекту "Про засади державної мовної політики", що є відвертим перекрученням фактів і цитат експертного висновку", - повідомили експерти.

Окрім того, автори передали текст висновку, у якому зазначається, що зазначений законопроект "містить низку нечітких формулювань і суперечностей, а тому вимагає доопрацювання".

Крім того, експерти наголосили на тому, що "питання державного статусу української мови має стратегічну вагу в контексті цілісності держави, її сили і здатності до відтворення загальноєвропейських і світових пріоритетів в усіх сферах життя".

"Впадає в око невідповідність деяких положень законопроекту заявленому в п.2 ст.5 принципу "забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території держави", - йдеться у висновку.

Таким чином, усупереч задекларованому принципу, держава фактично усувається від забезпечення функціонування української мови в телерадіопросторі (п.3 ст.24) та друкованих засобах масової інформації (п.6 ст.24).

Отже, державних гарантій розвитку української мови у цих сферах фактично немає, свідченням чого є, по суті, стан з українськомовною загальнодержавною періодикою.

Крім того, експерти зазначили, що ознайомлення з текстом проекту Закону дає підстави стверджувати, що "до створення його концепції та самого викладу не залучалися вітчизняні фахівці-філологи, зокрема соціолінгвісти та соціологи мови, оскільки, крім концептуальних ненаукових тверджень, текст також містить логічні, стилістичні та пунктуаційні помилки".

Раніше Колесніченко заявляв, що ухвалення його мовного законопроекту дасть змогу "зупинити жорстоку українізацію".