Лавров звинуватив Захід у геополітичних іграх, коментуючи суперечку про те, хто винен у різанині в Хулі. Кремль не прикрашає, коли його асоціюють із "сирійським тираном", але Володимир Путін - не Дмитро Медведєв, він готовий сваритися навіть з Обамою, і експерти не виключають, що режим Асада може втриматися. Сирійська опозиція роздроблена і "переймає жорстокі методи режиму", нарікають ЗМІ.

Вбивство понад 100 мирних громадян, вчинене в п'ятницю в сирійському місті Хула, змусило Росію зайняти оборонну позицію. "Москва постаралася обілити режим президента Башара Асада і заявила, що західні держави сподіваються скористатися цією кризою, аби усунути сирійське керівництво", - пише The Financial Times.

"У Росії сирійський конфлікт розглядається через призму подій в Лівії, Іраку та Югославії, коли Росія втратила цінних союзників через інтервенції, організовані США. Кремль, часто схильний до конспірології, вважає: гуманітарні катастрофи, що передували цим вторгненням, непомірно роздувалися Заходом за сприяння послужливих ЗМІ ", - йдеться в статті. Лавров відкрито порівняв трагедію в Хулі із бійнею в Рачаке (Косово) в 1999 році, яка дала поштовх до бомбардувань НАТО.

На думку кореспондента The Independent, Асад зможе діяти безкарно, поки розраховує на російську підтримку. Можливо, за закритими дверима Росія проводить лінію, яка принципово відрізняється від публічних заяв Лаврова, вважає видання, але "тон висловлювань Лаврова навряд чи дає надію на консенсус в осяжному майбутньому".

Причетність сирійського уряду до бійні в Хулі безсумнівна: доказів застосування важких озброєнь під час нападу на село - предостатньо, стверджує The Globe and Mail в редакційній статті. Але глава МЗС Лавров каже: "Очевидно, що обидві сторони доклали руку до загибелі невинних людей".

На думку автора коментаря, "інсинуації Лаврова сміховинні": неможливо уявити, аби опозиціонери стали союзниками уряду у справі знищення своїх одновірців-сунітів. Тим часом більше, ніж будь-яка інша країна, здатною зупинити кровопролиття в Сирії є Росія. "Росія повинна виконати свій обов'язок", - закликає видання.

Аби сирійське жахіття припинилося, Асад повинен твердо усвідомити, що зазнає поразки, пише The Times у редакційній статті. Ключ до цього - вплив Росії: "Путін теж має усвідомити, що Росія підтримує сторону, яка програла".

Британське видання радить Радбезу ООН і ЛАД підтримувати сирійську опозицію: продовжувати активні дипломатичні зусилля і забезпечити повстанців протитанковими та зенітними озброєннями.

Експерт по Середземномор'ю й Близькому Сходові Фабріс Баланш в інтерв'ю Le Nouvel Observateur висловив думку, що Башар Асад вступив у фазу тотальних репресій: він має повну підтримкою Росії в питанні придушення повстання і відстрочку до американських виборів, після яких у майбутнього президента США будуть розв'язані руки для більш активних дій. У той же час Баланш не вважає, що суботня бійня в Хулі була влаштована за наказом режиму. "Швидше за все, це влаштували якісь формування, що підтримують режим. В основі суботньої бійні, без сумніву, лежить напруженість мі різними спільнотами. Напередодні кожного засідання ООН повстанці переходять у наступ, намагаючись показати, що вони існують, і спровокувати репресії", - зазначив Баланш.

Росія не стане чинити тиск на Асада, прогнозує експерт, росіяни "будуть тягнути час, вимагати надати їм повну інформацію". "Згадавши нещодавню можливість включення Сирії в зону вільної торгівлі, вони знову підтвердили свою підтримку", - говорить Баланш, і "сирійська буржуазія вважала б за краще мати угоду з Росією, яка нагадала б їй про розквіт 1980-х років".

Є три варіанти розвитку подій, вважає Баланш. Перший: вторгнення НАТО без санкції ООН; цей варіант малоймовірний, оскільки після Іраку та Афганістану ніхто не хоче вплутуватися в конфлікт, що ризикує затягнутися. Другий: рішення в єменському стилі - узгоджена передача політичної влади; цей варіант теж не викликає довіри, оскільки Росія виступить проти. Найбільш вірогідною Баланшеві видається третя гіпотеза: режим лишається і повністю повертає собі контроль над ситуацією до кінця року.

Вашингтон запропонував "єменський варіант" врегулювання сирійського кризи: вихід у відставку Башара Асада, пише Il Giornale. "Офіційна сирійська стратегія Білого дому полягає в заміні президента Башара Асада його віце-президентом. Цей варіант буде обговорюватися в червні в ході першої зустрічі з Володимиром Путіним після його повернення в Кремль. Якщо послухати Вашингтон, то угода з Москвою буде гарантувати не тільки відхід зі сцени Асада, але й стабільність в країні. Але першою перешкодою для такого сценарію стає відсутність "почуттів" між Обамою та Путіним ", - вважає видання.

Розбіжності між двома лідерами поширюються на багато питань, зокрема й на ситуацію на Близькому Сході. Москва розраховує не тільки послабити вплив Вашингтона в цьому регіоні, але й виступити в якості противаги Тегеранові, що все міцніє. Крім того, альянс із Дамаском означає вільний доступ до військової бази в Тартусі - останньої гавані російського ВМФ в Середземномор'ї; є і третій засадничий елемент осі Москва-Дамаск - економічний, ідеться в публікації.

"Кремль не прикрашає, коли його асоціюють з Асадом, перетвореним на символ найбільш розгнузданої тиранії, але Володимир Путін - не Дмитро Медведєв, який дав згоду на резолюцію, що призвела до ліквідації Муаммара Каддафі. Путін не має наміру повторювати подібні помилки. Саме тому Росія заблокувала вчора резолюцію ООН, яка засуджує масові вбивства в Хулі", - зазначає автор статті Джан Мікалессін.

Разом із сотнею мирних сирійців, в числі яких було 50 дітей і понад 30 жінок, у сирійському місті Хула помер і план Кофі Аннана із мирного врегулювання конфлікту в країні, вважає оглядач Sueddeutsche Zeitung Соня Цекрі. Страшні кадри з Хули, на жаль, не змусять світове співтовариство піти на рішучі кроки: з кожним місяцем відкрита атака на режим стає як для Америки, так і для Туреччини та арабських сусідів Дамаска все більш небажаним вчинком. До того ж, сирійській опозиції так і не вдалося досягти єдності. Викликає побоювання і той факт, що озброєні повстанці переймають методи режиму: страти ймовірних поплічників режиму змушують замислюватися про жахи, які можуть початися після повалення Асада. Крім того, журналістка дорікає опозиціонерам у тому, що "після вторгнення в Хулу армії Асада бойовики пішли з міста, лишивши жителів на розтерзання убивцям". Уже сьогодні, продовжує автор статті, бойовики отримують гроші від Америки й Саудівської Аравії й на них купують зброю. Ну, і як Аннан планує роззброїти обидві сторони конфлікту?

Росія та Китай, що володіють правом вето, не поспішають із резолюцією в Радбезі ООН не тільки тому, що хочуть дати Дамаскові час схаменутися. Вони дають час подумати й Вашингтонові з Брюсселем. "Припустимо, дії режиму будуть засуджені, - яким буде наступний крок?" - запитує Цекрі.

Переклад InoPressa