Київ і Брюссель мають шукати компроміс і підтримувати діалог для того, щоб знайти вихід із ситуації у двосторонніх відносинах.

Таку позицію озвучив міністр економічного розвитку і торгівлі України Петро Порошенко, її підтримав єврокомісар із питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, а також представник офісу Кетрін Ештон, повідомив за підсумками зустрічі у вівторок у Брюсселі Порошенко, передає "Інтерфакс-Україна".

"Я доповідав позицію, і її одноголосно прийняли. У цей момент потрібен діалог і більше контактів, щоб знайти компроміс, який допоможе знайти спільні підходи у позиціях ЄС і України. Це було досить чітко позначено", - сказав Порошенко.

За його словами, під час зустрічі з європейськими політиками він висловив необхідність пошуку компромісу, щоб залагодити ситуацію у двосторонніх відносинах, яка, "за оцінками наших партнерів, перебуває у найнижчій точці за останні роки".

"Це так, і це вимагає рішучих дій. Йдеться не про піар-кроки, бойкотування Євро-2012 або самітів... Європа відкрита до діалогу, з нею потрібно говорити. Говорити і слухати. Я думаю, що не вистачає ані першого, ані другого", - наголосив він.

Порошенко стверджує, що ця позиція знайшла розуміння і підтримку в європейських партнерів.

"Я буду інформувати керівництво України про результати цього візиту і про можливості пошуку виходів, які допоможуть зберегти й обличчя ЄС, й обличчя України", - наголосив він.

Крім того, міністр висловив розчарування з приводу перенесення саміту Центрально-європейської ініціативи.

"Я дуже розчарований тим, що саміт не відбувся, і я б не радів цьому ні на місці опозиції, ні на місці влади. Форма виходу з ситуації - діалог", - зазначив він.

У зв'язку з цим він констатував, що можливості проведення діалогу такого рівня є не такими вже й частими", а Україні потрібен такий діалог".

За словами міністра, йому було відомо, що у президента Польщі Броніслава Коморовського були "конкретні тези" для розмови.

Зазначимо, саміт широкого формату, який президент України Віктор Янукович хотів організувати в Ялті, було скасовано після того, як про свою неучасть у ньому заявили керівники Австрії, Хорватії, Чехії, Естонії, Латвії, Німеччини, Італії, Словенії, Болгарії.