Російська агресія не зупинив потік культурних подій в Україні. У 2015 році в культурному житті країни відбулися дійсно нові речі, пише "Укрінформ".

Деякі з них - зі знаком мінус, і вони показали втрати на ниві української культури. Але чимало й таких, які вражали і дивували. Про унікальні культурні події, проекти та явища, викликаних не тільки талантом, але і війною, політикою та геополітикою.

Політв'язні стали письменниками

Україна має в 2015 році прецедент, коли двоє українських політв'язнів - Надія Савченко і Олег Сенцов - видали свої перші книги. Книгу української льотчиці Надії Савченко "Сильне ім'я Надія", яку вона написала, перебуваючи за ґратами в Росії, вперше представили на 22-му Форумі видавців у Львові, а потім - в Києві.

Ідея написання книги належить російському адвокату Надії Савченко Іллі Новікову, який запропонував їй описати початок війни, битву, в якій її полонили, викрадення та перебування у в'язниці. За словами сестри Надії Віри Савченко, цю книгу вона написала дуже швидко, за лічені тижні, в СІЗО під час голодного страйку.

Російський режим тримає патріотку в ув'язненні з 18 червня минулого року, коли вона була викрадена, незважаючи на очевидні докази її невинуватості, на дипломатичний імунітет, який вона отримала після обрання її народним депутатом і представником України в ПАРЄ.

Український режисер Олег Сенцов свій збірник "Розповіді" також написав у ув'язненні. Ініціаторами видання стали його колеги-кінематографісти - режисер Олесь Санін і продюсер Анна Паленчук. Олег також працює над романом.

Активіст Майдану Олег Сенцов знаходиться в російській в'язниці з травня 2014 року. Його затримала служба ФСБ в Криму за звинуваченням в організації теракту на території Криму. З публічними проханнями до російської влади звільнити режисера зверталися чимало відомих діячів, зокрема, Кшиштоф Зануссі, Педро Альмодовар, Вім Вендерс.

Фільм "Плем'я" удостоївся більше 40 нагород

Стрічка "Плем'я" Мирослава Слабошпицького зібрала більше 40 нагород і побувала на 100 фестивалях світу. 2015 Національна рада кінокритиків США включила її в список кращих фільмів іноземною мовою.

На престижному Каннському кінофестивалі торік ця драма, що розповідає про життя глухонімих підлітків в інтернаті, їхні стосунки між собою і з зовнішнім світом, і в якій головні ролі виконують непрофесійні глухонімі актори, отримала три нагороди секції "Тиждень критики" з чотирьох можливих. Європейська кіноакадемія присудила стрічці Слабошпицького приз у номінації "Європейське відкриття". У 2015 році стрічка "Плем'я" завоювала російську кінопремію "Ніка" в номінації "Кращий фільм країн СНД і Балтії". Президент України Петро Порошенко присудив творцям державну премію імені Олександра Довженка.

В український прокат вийшла стрічка "Брати. Остання сповідь"

Майже два роки "Брати" Вікторії Трофименко збирали нагороди в світі, і тільки в 2015-му довгоочікуваний фільм вийшов в український прокат і отримав широкий резонанс на батьківщині режисера-дебютанта. Ця пронизлива, поетична стрічка, знята за мотивами роману "Джмелиний мед" шведського письменника Торгні Ліндгрена, - історія про любов і ненависть двох братів-гуцулів, які проживають в гірському селі в Карпатах, побувала більш ніж на двадцяти міжнародних фестивалях і стала першим українським фільмом, який відібрали одночасно на три кінофестивалі класу "А" - в Індії, Китаї та Росії. "Брати" отримали шість міжнародних нагород.

Критики відзначили великий творчий потенціал молодої режисерки, яка вже працює над новим проектом, обіцяє не поступитися успіхом першому.

Благодійний арт-проект "Оскар і Рожева дама"

У Києві, Івано-Франківську, Одесі, Львові, Харкові показали унікальний благодійний арт-проект "Оскар і Рожева дама" за мотивами роману Еріка-Еммануеля Шмітта. Ця яскрава художня подія, ініційована відомою акторкою Ірмою Вітовською, привертає увагу до вирішення гострої соціальної проблеми - створення в Україні доступної системи паліативної допомоги для важко хворих дітей.

В Україні дві третини дітей, які помирають у віці від 0 до 18 років, потребують паліативної допомоги. Більшість з них перебувають вдома, під наглядом батьків, і стикаються з серйозною проблемою - відсутністю виїзних бригад, що надають паліативну допомогу вдома і забезпечують своєчасне знеболення.

Проект об'єднав творчі зусилля художників з різних міст і театрів - це актриса Ірма Вітовська, режисер Ростислав Держипільський, група "Океан Ельзи", художник Андрій Єрмоленко, балетмейстер Ольга Семьошкіна і актори Івано-Франківського театру імені Івана Франка. Вперше в історії сценічних інтерпретацій твору Шмітта головні ролі у виставі виконували діти - учні івано-франківської театральної студії Марк Кирильчук і Влад Балюк, які зіграли головного героя в останні 12 днів свого життя.

Ток-шоу інтелектуалів

В Одесі відбувся Перший Міжнародний літературний фестиваль. Вперше на теренах України такий масштабний форум, що має стати платформою для співпраці і дискусій відомих письменників світу, проводив PEN International. І цього разу майже для всіх іноземних учасників це був перший візит в Україну, важливість якого зазначив президент Міжнародного Пен-клубу відомий канадський письменник Джон Ролстон Сол.

Найпопулярнішими у програмі фестивалю, зокрема, стали українсько-російські дискусії - між Юрієм Андруховичем і Віктором Єрофєєвим, а також Сергієм Жаданом і Михайлом Шишкіним. Очікується, що фестиваль в Одесі стане щорічним.

Батьківщина-мати в квітах

Руфер Мустанг, який два роки тому розфарбував в кольори українського прапора зірку на сталінській висотці в Москві, вразив українців ще одним відважним і безпрецедентним вчинком. Він прикрасив монумент Батьківщини-матері в Києві гігантським вінком з червоних маків в День пам'яті загиблих у Другій світовій війні. Завдяки Мустангові скульптура вперше за 34 роки свого існування з'явилася в новому образі - образі Скорботи.

Обидві ці події викликали небувалий резонанс в соцмережах і в суспільстві. Після екстремальної вилазки в Москві його нагородили іменною зброєю від МВС України, премією Troublemaker Award. Російська влада оголосила його в розшук.

Вишиванка стала світовим трендом

Американський Vogue назвав українську вишиванку найгарячішим трендом сезону. За словами автора матеріалу, стильна вишита блузка в бохо-стилі, який набирає популярності останніми роками, насправді має національність. Мотиви української вишивки модні критики помітили в колекції Valentino. Популярність нашої вишиванки пояснили появою нової української дизайнерки - Віти Кін, яка створила цілу колекцію футболок для повсякденного гардероба і швидко завоювала прихильність західних колег. Vogue також звернув увагу на те, що інтерес до української культури - це не просто модне явище. Україна завжди намагалася акцентувати увагу на власній самобутності. Тепер, після всіх випробувань, які Україні довелося пережити, використання українських мотивів в одязі, на думку авторів Vogue, є не просто даниною моді, а об'єднуючою ідеєю.

Нагадаємо, що чимало селебрітіс - акторів і телеведучих - вибирають вишукані українські вишиванки для виходу в світ. Серед них Хайден Панеттьєрі, Мадонна, Холлі Беррі, Ксенія Собчак. Перша леді України Марина Порошенко позувала в українській вишиванці для глянцевого журналу.

Незвичайні мурали змінюють обличчя українських міст

Українські міста почали перетворюватися під пензлями художників і волонтерів, які малюють на сірих стінах незвичайної краси мурали. Найбільше їх з'явилося в Києві. У тому числі і рекордний мурал - завдовжки 43 метри - на стіні 18-поверхівки, що на бульварі Лесі Українки, з зображенням дівчини у вишиванці. Його виконав австралійський художник Гвідо Ван Хелтен. Він же написав мурал на честь Лесі Українки, що прикрасив будинок на Стрілецькій.

Стіни будинків вже розмалювали чимало іноземних художників. Зокрема, на Подолі з'явився мурал, присвячений проблемам екології. Його автор - художник з Австралії Фінтан Магі. На будинку по вулиці Михайлівській з'явився портрет Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна, який загинув 22 січня під час подій на Грушевського від пострілу снайпера. Графіті створив художник з Лісабона Vhils, він же Alexandre Farto. Бразильський художник Nunca прикрасив муралом будинок на Спаській.

А у Львові волонтери разом з художниками розписують міські стіни віршами, авторами яких є бійці АТО. Вірші ілюструють патріотичними малюнками. Цю незвичайну галерею автори присвячують бійцям, які загинули за незалежність України.

Українська "Любов" в американській пустелі

Вперше в 2015 році Україна була представлена ​​на всесвітньо відомому фестивалі Burning Man, який відбувся в пустелі посеред штату Невада в США. Мільйони відвідувачів вразила і стала однією з кращих зворушлива інсталяція "Любов" одесита Олександра Мілова.

Скульптура зображує чоловіка і жінку, які посварилися, а всередині - двоє маленьких дітей, які тягнуться один до одного долоньками. Конструкція майже 18 метрів в довжину, її висота близько 8 метрів, ширина - 5,5 метрів, а вага - 4 тонни. За словами автора, на підготовку проекту у нього пішло багато часу і коштів.

Олександр Мілов також відомий тим, що креативно поставився до закону про декомунізацію. Він "врятував" пам'ятник Леніну на території одеського заводу "Пресмаш", перетворивши його в пам'ятник Дарту Вейдеру.

Москва привласнила понад 200 пам'яток історії та культури Криму

Окупаційна влада віднесла більше 200 об'єктів Криму до пам'яток історії та культури РФ. Масове привласнення кримських музеїв спричинило їх безпрецедентне пограбування. Україна втратила музеї в Севастополі і Балаклаві, заповідники в Бахчисараї та Херсонесі. Оприлюднена інформація про вивезенні колекцій в Ермітаж, зокрема з Херсонеса Таврійського, Судака і Центрального музею Тавриди в Сімферополі.

Україна засуджує варварське захоплення і розграбування Росією культурних та історичних пам'яток. Втім, чи вдасться хоч частину з них повернути після повернення самого Криму - ще велике питання. Адже, як показує історія, імперії не бажають розлучатися з награбованим. А Україна не може виставити претензій щодо цих своїх культурних втрат, бо не має навіть переліку цінностей, що зберігаються в цих музеях. Відомо лише про ті, що залишилися за кордоном на виставках, зокрема в Нідерландах, де і досі зберігається частина експонатів - а саме з чотирьох музеїв півострова - після виставки "Крим. Золото і секрети Чорного моря". І не факт, що їх повернуть в Україну, а не під владу нових завойовників Криму.

"Чорний список" Мінкульту

Безпрецедентним в умовах війни, яку розпочала Росія, стала заборона для поширення 230 фільмів і серіалів. Згідно з уявленнями СБУ, також складено перелік осіб, що становлять загрозу національній безпеці України. У переліку, зокрема, значаться прізвища таких відомих діячів, як Сергій Безруков, Еліна Бистрицька, Федір Бондарчук, Володимир Бортко, Валентин Гафт, Валерій Гергієв, Жерар Депардьє, Юрій Кара, Василь Лановий, Лариса Лужина, Павло Лунгін, Юрій Назаров, Олександр Розенбаум, Євген Стеблов, Олег Табаков Валентина Тализіна, Валентина Теличкина, Дмитро Харатьян, Карен Шахназаров.