Після зняття міжнародних санкцій Іран збирається постачити ще більше нафти на перенасичений ринок, що призведе до подальшого падіння цін на нафту. Вихід іранської нафти на ринок посилює проблеми конкурентів Тегерана, а надто Росії, для якої експорт нафти - рушій економіки, пише El Pais. "Президент Путін опинився в економічному плані біля розбитого корита", - коментує Die Welt. Libération міркує над питанням: чи стане це початком кінця суспільного договору між "царем" і народом?

"Іран збирається запомпувати ще більше нафти в перенасичений ринок" - повідомляє в заголовку The New York Times. Як нагадують журналісти Кліффорд Краус і Стенлі Рід, в понеділок з Ірану було знято міжнародні санкції, і заступник міністра нафтової промисловості цієї країни Рокнеддін Джаваді заявив про готовність збільшити нафтовидобуток на півмільйона барелів на день. Це "може посилити перевиробництво нафти, через яке ціни на неї увійшли в штопор", пише видання.

Деякі аналітики сумніваються, що іранці зможуть видати обіцяний обсяг: межею для старіючої нафтової індустрії Ірану, позбавленої через санкції доступу до імпорту новітніх західних технологій, будуть додаткові 300-400 тис. барелів на добу. Втім, країна має величезні запаси нафти в сухопутних і морських сховищах, за рахунок яких можливе збільшення експорту в наступні кілька місяців.

Так чи інакше, на думку експертів, весь наступний рік вартість нафти буде залишатися низькою.

"Президент Путін опинився в економічному плані біля розбитого корита: жодна інша країна в світі не постраждала так сильно від падіння цін на нафту, як Російська Федерація. Головного болю Путіну зараз додає і той факт, що на міжнародну арену повертається ще один великий постачальник енергоресурсів, який складе конкуренцію Росії", - пише економічний оглядач німецької газети Die Welt Даніель Екерт, коментуючи скасування санкцій проти Ірану. Звістка про зняття санкцій "впустила" в понеділок ціну на нафту до 27,67 долара за барель, що стало мінімумом за останні 12 років.

Тегеран планує збільшити видобуток нафти на 500 тис. барелів на день при нинішніх 2,8 млн барелів щодня. "В результаті всі надії на те, що в нинішній декаді котирування оговтаються, помітно тануть на тлі угоди з Іраном. А для Росії це взагалі сумна звістка, адже доходи від експорту сировини становлять мінімум 50% надходжень до держскарбниці, а зниження ціни на нафту на один долар означає для російської держави скорочення надходжень майже на 2 млрд доларів", - зазначає журналіст.

Донедавна російський бюджет передбачав витрати на оборону, соціальну сферу і пенсії в розмірі близько 200 млрд євро. Тепер ці розрахунки виявилися неспроможними. "Ми повинні розуміти, що низька ціна на нафту матиме довготривалий характер", - визнав міністр енергетики РФ Олександр Новак.

Зрештою валютні ринки вже "покарали" Росію: на початку тижня рубль впав до мінімуму. Ще один симптом кризи - танення валютних резервів, підкреслює Екерт.

"Через усе це Росії тепер загрожує другий рік рецесії поспіль, - пише журналіст, додаючи, що в 2015 році російська економіка скоротилася на 4%. - Москва, звичайно, може частково компенсувати дедалі нижчу ціну на нафту знецінюваним рублем, але це вдасться зробити лише частково". Скорочення бюджету, упевнений головний стратег німецької Erste Asset Management Петер Сцопо, "неминучі і ляжуть на плечі приватного споживання". За оцінками МВФ, середній дохід на душу населення в Росії скоротиться з 8400 доларів до 8000, і це при тому, що ще в 2013 році цей показник перевищував 14 тис. доларів.

Тим часом сьогодні ніхто вже не говорить про "Газпром" як про один з найбільших світових концернів: у рейтингу компаній з найбільшою капіталізацією він опинився на 250-му місці - показник капіталізації впав до 40 млрд доларів, додає Die Welt. "Sic transit gloria mundi - так минає земна слава", - підсумовує Екерт.

Вихід іранської нафти на ринок посилює проблеми конкурентів Тегерана, надто ж Росії, для якої експорт нафти - це рушій економіки, пише El Pais. У понеділок рубль прискорив падіння і знову побив рекорди, зазначає журналістка Пілар Бонет.

Раніше уряд РФ оголосив, що держбюджет на 2016 рік необхідно скоротити як мінімум на 10%. Тепер же прем'єр-міністр Медведєв підкреслив, що необхідні "додаткові заходи" для збільшення доходів і більш радикальне урізання витрат. "У пошуках доходів російська влада, яка через свою політику в Україні втратили доступ до західних фінансових ринків, планує нові податки для нафтових компаній і відновлення приватизації держкомпаній", - йдеться в статті.

"У колах економічної еліти, пов'язаної з Кремлем, панує розчарування. Це дуже чітко відчувалося на Гайдарівському форумі, де звучали тривожні голоси і заклики знайти стратегію виходу з кризи", - пише автор. Глава "Сбербанку" Греф заявив, що епоха вуглеводнів закінчилася, а Росія програла в змаганні за міжнародну конкурентоспроможність.

"Російська економіка розвалюється" - пише в заголовку французька Libération, перераховує прикмети економічної кризи і ставить питання: чи стане це початком кінця суспільного договору між "царем" і народом?

"Путінська система ґрунтується на негласній угоді між "царем" і російським населенням: стабільність (і процвітання) в обмін на вашу свободу. Можливо, воно вичерпало себе. Висока інфляція знизила реальні доходи населення, - констатує автор матеріалу Елен Деспік-Попович. - Навіть найбільш заможні люди постраждали від кризи, як показує істотне зниження продажів нових автомобілів у 2015 році. Перші соціальні протести, на кшталт акції далекобійників, виникають у регіонах. У рік виборів у режиму, якщо він відчує загрозу для себе, може виникнути спокуса ще тугіше затягнути гайки. Надзвичайно лояльний чеченський союзник Путіна Рамзан Кадиров пішов на випередження, закликавши владу судити за саботаж опозиціонерів, які намагаються скористатися економічними труднощами країни", - пише газета, відзначаючи схожість між словами чеченського лідера і термінологією сталінських часів.

Переклад Inopressa.ru