Молоді дерева на головній вулиці столиці - Хрещатику - вже потрібно лікувати. Тема висадки італійських каштанів на Хрещатику обростає новими скандальними подробицями, пише "Сегодня".

Нагадаємо, у квітні приватна компанія подарувала місту 115 каштанів сорту Бріотті. Вартість одного дерева сягнула майже 5400 грн. Відразу після цього по столиці поповзли чутки, що італійські каштани хворі, оскільки їхні стовбури вкриті лишайниками, стверджували екологи. ЗМІ з'ясували, що саме загрожує символу Києва.

В Інституті ботаніки НАНУ пояснили, що лишайники, а їх на нових каштанах від 5 до 10 видів, - лише індикатори стану довкілля. Доктор біологічних наук Сергій Кондратюк розповів, що в сучасній урбаністиці є таке поняття, як лишайникова пустеля: це центральні райони мегаполісів, коли на деревах не знайти жодного лишайника, бо так сильно забруднено повітря. Приємно зазначити, що Хрещатик ще не досяг стану "пустелі".

Наприкінці квітня старший науковий співробітник Інституту захисту рослин Світлана Михайленко разом з кореспондентом оглянули висаджені дерева на парному боці Хрещатика і взяла 5 зразків кори.

"На окремих деревах були виявлені світлі плями, на яких формувалося спороношення грибів. Було встановлено, що гриби належать до роду Diatrype", - повідомила результати фітопатологічні аналізи Світлана Михайленко.

"Звідки взявся гриб - сказати поки що не можна, він передається по повітрю, дерева могли заразитися вже у нас або ще в Італії. Спочатку уражені Diatrype місця чітко не відокремлюються від здорових тканин кори, але потім ділянки набувають овальної, а частіше неправильної форми, витягнутої вздовж стовбура. Гриб з відмерлої кори може проникати в саму деревину. Фахівці кажуть, що видалити сухі гілки потрібно якомога швидше, щоб знизити інфікування, інакше дерево загине".

Втім, кияни ще більше здивувалися, коли каштани розцвіли. І... виявилися з білими квітами, а не з червоно-м'ясистими, як обіцяли, коли висаджували.

Олександр Цимбалюк, директор КП з утримання зелених насаджень Шевченківського району, пояснив: "При пересадці рослина перенесла стрес, плюс аномальна спека в травні. Кожен висаджений на Хрещатику примірник сорту Бріотті сертифікований в італійському розпліднику. Перший рік після пересадки властивості квітки можуть бути змазані. Але ми написали листа підряднику з вимогою перевірити, якого саме сорту саджанці на Хрещатику".

Крім того, киян засмучує, що гілки дерев вже в'януть і засихають.

"Потрібно або відмовлятися від застосування солі взимку, або шукати інші, більш стійкі породи дерев", - вважає дендролог Олександр Свінтановський.

"Ми поливаємо дерева, але температура екстремальна для нововисаджених дерев, от вони і в'януть", - каже Цимбалюк.

Основним ворогом каштанів фахівці вважають навіть не горезвісну каштанову міль, а сіль, якою посипають міські вулиці.

"Засоленість ґрунту на Хрещатику в 270 разів перевищує норму! Мало просто замінити ґрунт і закривати його на зиму щитами, щоб не засолювати коріння. Дерева треба садити у контейнерах з ПВХ-плівки на глибину 1,60 м. Плюс необхідна гідроізоляція тротуару в п'ятиметровому радіусі від стовбура. Плівка захищає від цієї напасті, дерево може рости, як мінімум, 20 років", - переконаний голова громадської ради реалізації стратегічної ініціативи "Дніпровська перлина" Ігор Добруцький.

Проте цього року, за словами експерта, каштани в центрі міста знову були посаджені без гідроізоляції.

Нагадаємо, що на засіданні Київської міської адміністрації чиновники визнали, що через некваліфіковані дії "Київзеленбуду" у столиці гинуть до 90% висаджених комунальними службами зелених насаджень.

Раніше повідомлялося, що у Черкасах міська влада організувала Фонд порятунку каштанів від молі