У продукції українських виробників курячого м'яса виявлено сальмонелу і лістерію. Через це Держветфітослужба України обмежила постачання курятини в країни Митного союзу, що означає для українських компаній втрату прибутку на суму близько 10 млн дол на місяць. Претензії з цього приводу висунула Росія, і, якби Держветфітослужба не пішла на самообмеження, зняти заборону російських органів було б складніше, кажуть учасники ринку, пише "Коммерсантъ-Украина".

У продукції найбільших українських виробників курятини - компаній "Миронівський хлібопродукт" (ТМ "Наша Ряба") і "Агромарс" (ТМ "Гаврилівські курчата"), а також менших виробників м'ясної продукції - "Тавр-Плюс" і "Елітекс" - виявлено невідповідності за мікробіологічними показниками, розповів перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Іван Бісюк. За його словами, в продукції одного з виробників виявили сальмонелу, другого - лістерію, але в чиїй, він не уточнив. З 2 травня Державна ветеринарна та фітосанітарна служба (Держветфітослужба) обмежила постачання продукції цих виробників до країн Митного союзу (МС) на невизначений термін, повідомила 7 травня Федеральна служба з ветеринарного і фітосанітарного нагляду Росії (Россільгоспнагляд). "Про скасування тимчасових обмежень буде повідомлено додатково", - йдеться в повідомленні Россільгоспнагляду.

Іван Бісюк каже, що Держветфітослужба пішла на самообмеження поставок до країн МС у зв'язку зі зверненням російської сторони. "Під час досліджень партій м'яса птиці та іншої м'ясної продукції з України у наших російських колег виникли підозри щодо вмісту в продукції певних речовин. Тому ми припинили експорт, щоб провести певні дослідження, і якщо підозри російських колег підтвердяться, то ми будемо вживати спільних заходів аж до зупинки виробництва", - заявив він.

Країни Митного союзу - Росія, Бєларусь і Казахстан - найбільший для України ринок збуту м'яса птиці, на який припадає близько 70% експортних постачань. За даними Держстату, в 2012 році туди було відвантажено 54,61 тис т на суму 111,72 млн дол. Найбільшими експортерами є "Миронівський хлібопродукт" й "Агромарс", на частку яких припадає понад 80% загальних постачань. Отже, кожен місяць заборони на експорт їхньої продукції до країн МС може заподіяти українським виробникам збитків на близько 10 млн дол.

Претензії Росії мають економічне підґрунтя, стверджує один з учасників ринку на правах анонімності. "Цього року постачання м'яса птиці з України до країн МС зросли, і місцеві виробники лобіюють на урядовому рівні запровадження обмежень. Враховуючи зобов'язання РФ перед СОТ, найдієвіший механізм - заява органів контролю про підозру щодо наявності шкідливих речовин у продукції", - каже співрозмовник.

За даними Держстату, тільки в січні-лютому 2013 року (пізніших даних ще не опубліковано) постачання м'яса птиці з України до Росії збільшилися в 6,5 раза (до 6,8 тис т) порівняно з аналогічним періодом минулого року, до Казахстану - в 2,9 раза (до 4,4 тис т).

Практика останніх років показує, що в разі закриття Росією ринку збуту для продукції з України на його повторне відкриття може піти не менше 2-3 місяців. "А якщо Держветфітослужба проведе власну перевірку і зможе надати російській стороні результати досліджень, які не підтвердять претензій, постачання буде відновлено набагато швидше - протягом 2-3 тижнів", - зазначає співрозмовник в Держветфітослужбі.

Наприклад, в лютому 2012 року Росспоживнагляд заборонив ввезення українських сирів через те, що в них нібито містилася пальмова олія. Це звинувачення було знято лише в квітні після перевірки українських заводів російськими фахівцями, а постачання відновилися лише в травні. У результаті, за підрахунками Інституту економіки та прогнозування НАН України, через заборону на постачання в Росію молочний бізнес щомісяця недоотримував понад 26 млн дол.

Виробники спростовують претензії до своєї продукції. Директор з загальних питань "Агромарсу" Олексій Марченко вважає, що якість продукції його підприємства не може піддаватися сумніву: "У нас перевіряється кожна партія, що відвантажується з підприємства". Тому він не виключає, що знайдені в продукції речовини могли потрапити до неї в процесі транспортування продукції третіми особами, за яких компанія не несе відповідальності. Іван Бісюк також вважає можливим, що речовини потрапили в продукцію під час її транспортування. "Зараз ми робимо спільні дослідження. Якщо сальмонельоз є на підприємстві, приховати його неможливо", - заявив заступник міністра.

Отримати коментарі інших компаній - "Миронівського хлібопродукту" (МХП), "Тавр-Плюс" і "Елітекс" - не вдалося. Але раніше голова правління і найбільший акціонер МХП Юрій Косюк заявляв, що російський ринок цікавий компанії тільки в короткочасній перспективі. На його думку, завдяки активній держпідтримці вже в 2015-2017 роках Росія буде повністю забезпечувати себе м'ясом.

Водночас у середньостроковій перспективі ринок країн МС становить величезний інтерес для українських виробників м'яса птиці, вважає голова "Союзу птахівників України" Олександр Бакуменко. "Ринок країн МС – один з найбільш перспективних експортних напрямків через те, що є дефіцитним, великим за обсягами у порівнянні з Україною і більш платоспроможним. І навіть тимчасове його закриття може негативно позначитися на галузі", - зазначає він.

Нагадаємо, у лютому Россільгоспнагляд РФ запровадив тимчасові обмеження на ввезення до Росії м'ясної продукції українського ТОВ "Фенікс". Експерти відомства виявили в мороженій свинині цього підприємства підвищений вміст рактопаміну.