Новий уряд Молдови (Guvernul Republici Moldova) було затверджено за лічені хвилини, повідомляє в середу, 20 січня 2016 року, "Інтерфакс-Україна".

За висловлення вотуму довіри програмі та складу уряду проголосувало 57 з 101 депутатів, при цьому в залі були присутні 68 депутатів.

Парламент не став слухати й обговорювати програму діяльності уряду, оскільки біля будівлі зібралася багатотисячна маніфестація, де задають тон активісти "Нашої партії" Ренато Усатого (вважається молдовськими правоохоронцями агентом впливу Москви), а депутати від Партії соціалістів намагалися блокувати трибуну й перешкодити виступу кандидата на посаду прем'єр-міністра.

У цій ситуації, за пропозицією лідера Демпартії Мар'яна Лупу, було вирішено затвердити уряд без обговорення.

Проросійська ліва опозиція вважає це "зухвалим порушенням".

"У парламенті вчинено беззаконня. Незаконно створена парламентська більшість затвердила незаконний уряд, навіть не ознайомившись з програмою його діяльності. Це повне беззаконня", - заявив депутат-соціаліст Влад Батринча.

За призначення уряду висловилися 57 депутатів з боку Демократичної партії Молдови (ДПМ), ліберальних демократів (ЛДПМ), лібералів (ЛП) і Соціально-демократичної платформи, які сформували парламентську більшість, повідомляє NOI.md.

"Дякую колегам з Демпартії за надану довіру та підтримку. Вітаю колег по парламентській більшості за відповідальність, виявлену з метою уникнення дострокових виборів й для стабілізації країни. Я докладу всіх зусиль для збереження діалогу як з колегами по більшості, так і з депутатами з опозиції. У добрий час!", - заявив новопризначений прем'єр Павел Філіп (Демократична партія) після затвердження кабміну. Стенограму його виступу розміщено на офіційному сайті молдовського уряду.

Засідання парламенту скликалося в позачерговому порядку.

Як вже повідомлялося, вихід з тривалої парламентської кризи, яка за рахунок активного втручання російських ЗМІ, олігархів, спецслужб та агентів впливу, загрожувала власне молдовський державності (відбулася спроба збройного захоплення влади, за рік змінилися три уряди, а саме пішли у відставку кабміни Лянке, Габурича-Герман, Стрільця, посилилися сепаратистські тенденції, збільшився вплив противників інтеграції з ЄС тощо), намітився у цій країні лише після розколу Комуністичної партії наприкінці 2015 року. Після цього схильна до компромісу частина колишніх комуністів погодилася спільно голосувати з проєвропейськими правими й центристськими парламентськими фракціями.

Увесь цей час орієнтовані на Євросоюз владні еліти сподівалися стабілізувати внутрішньополітичну ситуацію без повернення до президентської або змішаної (президентсько-парламентської як в Україні за Леоніда Кучми та Віктора Януковича чи парламентсько-президентської, як за Віктора Ющенка чи Петра Порошенка) форми державного правління, а також не вважали за потрібне проводити дострокові вибори в парламент, переймаючись загрозою реваншу політичних партнерів Кремля, усунутих від влади під час "Революції Твітера" (або ж, як її ще називають, "Цегляної революції") 2009 року.

У свою чергу на дострокових виборах наполягали орієнтовані на Москву соціалісти Ігоря Додона й соціал-популісти Усатого. Зокрема, Додон був впевнений у їх проведенні в березні-жовтні 2016 року.

Водночас низка молдовських політологів й теоретиків права, а також західні союзники офіційного Кишинева, усе ж продовжують наполягати на посиленні в конституційній системі Молдови президентської вертикалі й відповідній зміні форми держправління. На їхню думку, по-перше, за рахунок цього в майбутньому можна буде уникнути суттєвих геополітичних викликів, зумовлених розташуванням цієї країни, перехідним типом її економіки, неоднорідним етнічним складом населення й наявністю на Дністрі невизнаного російського анклаву "Придністровська молдовська республіка" ("ПМР"), по-друге - такий крок сприятиме деолігархізації політичної системи, оскільки великий капітал найбільше зацікавлений у чисто парламентській республіці, коли голова держави (президент) обирається в парламенті.

За повідомленнями молдовських ЗМІ, саме через неформальні бізнесові зв'язки між підприємем Владиславом Плахотнюком, з яким пов'язують Демократичну партію, та усунутим від влади 2009 року екс-президентом-комуністом Володимиром Вороніним країну "лихоманило" минулого року. Водночас, згідно низки свідчень, саме Плахотнюк з Вороніним й допомогли "поховати" Партію комуністів.

Ким є Павел Філіп, новий прем'єр-міністр Молдови

Філіп за професією інженер зв'язку. В політику він прийшов у 2011 році, коли президентським указом був призначений на посаду міністра інформаційних технологій та зв'язку. Два роки по тому його знову було затверджено на цій посаді. За його ініціативою була розроблена розробкою стратегії "Цифрова Молдова 2020", пише Point.md.

У цьому документі міністерство інформаційних технологій і зв'язку поставило за мету розвиток інформаційного суспільства та IT-сектора. Зусилля Філіпа було визнано в Женеві, де він був нагороджений медаллю Міжнародного союзу телекомунікацій.

До роботи в уряді Філіп три роки керував акціонерним товариством "Tutun CTC". А з 2001 по 2008 рік був директором акціонерного товариства "Букурія". До цього він десять років працював на підприємстві. Був завідувачем відділом, головним інженером й заступником директора з виробничих проблем.

Закінчив Технічний університет Молдови, який тоді називався Кишинівським політехнічним інститутом. Потім він отримав диплом Міжнародного інституту менеджменту. Одружений, виховує двох дітей.

Уряд Філіпа: вісім новачків та чотири жінки

У новому уряді з'явилося восьмеро новачків. Плюс - до кабміну повернувся колишній очільник Мінтрансу Василь Ботнарь - але на іншу посаду. Про це інформує NOI.md.

Нинішній і. о. прем'єра Георге Брега зайняв пост, який він займав з липня минулого року - віце-прем'єра з соціальних питань. Бреге 65 років, за фахом він лікар. До призначення в кабмін був депутатом Ліберальної партії.

Віце-прем'єром й міністром закордонних справ став колишній посол Молдови в Росії Андрій Галбур. Йому 42 роки, й за плечима у нього - 20 років дипломатичної кар'єри.

Ще одну посаду віце-прем'єра зайняв Георгій Белан - нинішній голова Бюро з реінтеграції (центрального органу державної влади Республіки Молдова, що займається реформою з децентралізації влади).

Віце-прем'єром та міністром економіки став Октавіан Калмик, який працює в міністерства з 98-го року. Заступником міністра він став у 2009-му.

На посаду голови МВС висунуто й затверджено нинішнього заступника директора Служби інформації та безпеки (аналог українського СБУ) Олександр Жіздан. Йому 41 рік, й у МВС він працював з 97-го по 2014-й.

На чолі мін'юсту залишився Володимир Чеботар. Йому 36 років, він юрист, раніше був гендиректором залізниці та віце-міністром транспорту.

На міністра праці та соцзахисту була висунута й отримала схвалення парламенту Стелла Григораш. Їй 48 років, вона доктор соціологічних наук. З 2010-го по 11-й рік була віце-головою спеціальної консультативної групи із захисту прав дітей при Раді Європи. Також вона - один із засновників альянсу НУО в галузі соціального захисту дитини та сім'ї.

Мінсільгосп очолив Едуард Грама. Він був заступником міністра в уряді Кирила Габуріча. У грудні минулого року пішов у відставку. Йому 42 роки.

На пост міністра інформаційних технологій і зв'язку запропоновано Василя Ботнаря. Він був міністром транспорту і дорожньої інфраструктури, а також депутатом парламенту. Йому 41 рік.

Колишній віце-міністр молоді та спорту Віктор Зубку відтепер став на чолі міністерства. Йому 33 роки.

Ліберал Анатол Шалару зберіг крісло міністра оборони. Раніше він був міністром транспорту. Шалару 54 року.

Зберіг міністерське крісло і нинішній голова Мінтрансу Юрій Кірінчук. Раніше він був депутатом від Ліберальної партії. Кірінчуку 55 років.

Валеріу Мунтяну, чинний міністр навколишнього середовища, перезатверджений на цій посаді. Йому 36 років, раніше він був депутатом.

Коріна Фусу й надалі очолює міністерство освіти. Вона теж була депутатом до призначення в уряд.

У мінохоронздоров'я лишилася Руксанда Главан. Раніше вона керувала міністерством праці та соціального захисту. Главан є лікарем за фахом.

На посаду міністра фінансів висунули Октавіана Армашу. Ще кілька годин тому він був фінансовим директором та членом правління компанії "Sudzucker Moldova". Йому - 47 років.

Василь Битке зберіг посаду міністра регіонального розвитку. Він був депутатом фракції ДПМ, а до цього - головою Ниспоренська району. Битке - 45 років.

Моніка Бабук знову запропонована на посаду міністра культури. Це міністерство вона очолювала в урядах Лянке, Габуріча й Стрільця.

У кабміні залишилися також голова гагаузької автономії Ірина Влах та президент Академії наук Георге Дука.